Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow СЕНАТОР
   

СЕНАТОР

(лат. senator — член сенату, від senex — старий, старик) — член представницького органу влади в ряді держав світу. У Давньому Римі С. — член сенату, а також (з кін. 1 ст. до н. е.) представник вищого (сенаторського) стану, який утворювали найавторитетніші патриціан. роди. С. ділилися за рангами відповідно до посад, які вони займали раніше (консули, претори, едили, трибуни, квестори). Під час дискусій у сенаті їм надавалося слово згідно з цими рангами. На чолі сенату у Римі стояв найбільш заслужений С. — принцепс сенату (лат. princeps senatus). Звання С. було довічним, в імператор, період передавалося у спадщину або могло бути пожалуваним імператором. Кількість С. неодноразово змінювалася: від перших 100 до 2000 — в пізній період античності. З 313 до н. е. в С. приймав цензор, у період імперії — імператор. Якщо в ранній період до С. входили лише рим. сім'ї, то з 1 ст. до н. е. це право отримали італіки, а з часів імперії — навіть знатні провінціали.

В епоху Середньовіччя С. утворювали колегії — органи самоврядування в містах, були членами ун-тів. У Рос. імперії С. — член Урядуючого сенату. Призначалися царем з числа цив. і військ, чиновників перших трьох класів за Табелем про ранги. В Укр. Д-ві 1918 С. — член Державного Сенату Української Держави. В наш час С. — як правило, член, вищої палати парламенту в ряді країн світу. Статус С. визначається законодавчо, в т. ч. конституціями. Одні з С. обираються, інші — призначаються. Для них встановлюються цензи. В Італії кол. президенти є С. за правом і довічно; крім того, президент д-ви може призначити довічними С. 5 гр-н, які уславили батьківщину видат. досягненнями в соціальній, наук, та ін. сферах сусп. діяльності.

В. П. Горбатенко, Ю. Я. Касяненко.