Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міщ-молд arrow МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
   

МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

— метод дослідження екон. об'єктів за їхніми моделями. Здійснюється за допомогою знакових та матеріальних систем, що відображають властивості, зв'язки, відношення об'єктів та економічних явищ. В економіці моделювання застосовують як метод пізнання та добору господарських рішень. М. е. п. дає можливість уникнути небажаного експериментування з реальними екон. об'єктами. В процесі управління народним господарством використовують моделі прогнозування, перспективного і поточного планування та оперативного регулювання. В М. е. п. широко застосовують знакові моделі. Матеріальні моделі (по суті вони не фізичні, оскільки не мають однієї і тієї ж природи, що й об'єкт) для об'єктів екон. природи створюються на предметних аналогах типу електронно-обчислювальних машин. Використання такої техніки для моделювання екон. процесів насамперед пов'язане з моделюванням математичним. Знакові моделі екон. процесів будуються за допомогою слів, речень, малюнків, схем, діаграм, картограм, циклограм, графіків, креслеників, графів (див. Графів теорія), окремих формул, функціональних залежностей, рівнянь та нерівностей тощо. Серед моделей знакових систем екон. процесів найважливішими вважаються матем. моделі, в яких за допомогою цифрових і функціональних співвідношень відображаються осн. властивості екон. процесу. Моделі в економіці почали використовувати з 2-ї пол. 18 ст. "Економічна таблиця" Ф. Кене стала першою числовою моделлю процесу відтворення, як його уявляв автор. Іншим прикладом таких моделей є схеми простого і розширеного відтворення, створені К. Марксом та розвинуті В. І. Леніним. Вони стали теор. основою, зокрема, балансу міжгалузевого та балансового методу моделювання в цілому. Для моделювання екон. процесів поряд з балансовим методом широко застосовують оптимізаційні методи (див. Оптимальне планування), для яких розробляють моделі екстремального (максимального або мінімального) типу. Розробку екстремальних моделей екон. процесів, в яких враховується лінійний взаємозв'язок між змінними, вперше виконав рад. учений Л. В. Канторович. Згодом розробка моделей такого типу була узагальнена терміном "лінійне програмування" (див. Лінійна функція), який запровадив у своїх працях амер. вчений Т. Купманс. Поряд з лінійними моделями екон. процесів широко відомі нелінійні та стохастичні (ймовірні) моделі, в яких між змінними моделі відображається відповідно нелінійний взаємозв'язок і взаємозв'язок, пов'язаний з невизначеністю. За допомогою матем. моделей досліджують проблеми розвитку світової економіки, нар. г-ва, окремих галузей та регіонів, нар.-госп. комплексів, територіально-виробничих комплексів, виробничо-госп. комплексів, пром. та виробничих об'єднань тощо, для яких створюють моделі виробничого типу, транспортні, виробничо-транспортні та ін. Процес моделювання в економіці має ряд послідовних стадій. На першій стадії в заг. вигляді ставиться мета моделювання. На другій стадії виділяють об'єкт (процес). Для третьої стадії характерне виявлення внутр. властивостей та внутр. і зовн. зв'язків процесу, що моделюється. Це дає можливість сформулювати найважливіші обмеження для матем. моделі і конкретизувати мету її розробки, а також визначити в разі потреби критерій оптималь-ності. На четвертій стадії проводиться матем. постановка економічної задачі, для розв'язання якої застосовують один з методів матем. програмування з використанням електронно-обчислювальної техніки. Розробка екстремальних моделей та застосування їх в екон. теорії та практиці народно-господарського управління дають основу для оптимального функціонування економіки в цілому та її окремих ланок.

Див. також Моделювання статистичне.

Літ.: Канторович Л. В. Экономический расчёт наилучшего использования ресурсов. М., 1960; Лурье А. Л. Экономический анализ моделей планирования социалистического хозяйства. М., 1973; Юдин Д. Б., Юдина А. Д. Экстремальные модели в экономике. М., 1979; Войцеховский В. Б. Моделирование и оптимизация развития производства. К., 1980. Лив. також літ. до ст. Моделювання статистичне. В. М. Гевць.

 

Схожі за змістом слова та фрази