Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ
   

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ

(лат. minimum — найменша кількість, від minimus — найменший) — в Україні вартісна величина достатнього для забезпечення норм, функціонування організму людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, а також мін. набору непрод. товарів та мін. набору послуг, необхідних для задоволення осн. соціальних і культур, потреб особи. Визначається нормат. методом у розрахунку на місяць, на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до осн. соціальних і демогр. груп населення, зокрема: дітей віком до 6 років; дітей від 6 до 18 років; працездат.

осіб; осіб, які втратили працездатність. Застосовується для: заг. оцінки рівня життя, що є основою реалізації соціальної політики д-ви і розробки окр. держ. соціальних програм; встановлення розмірів мін. зарплати і мін. пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та ін. соціальних виплат; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення держ. соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення у галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та ін.; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Держ. бюджету України та місц. бюджетів тощо. Для оцінки рівня життя у регіоні, розробки та реалізації регіон, соціальних програм, визначення права на призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок місц. бюджетів, органами місц. самоврядування може затверджуватися регіональний П. м., але він має бути не нижчим від загальнодержавного. Прав, основу встановлення, затвердження і врахування при реалізації д-вою конст. гарантії на достатній життєвий рівень гр-н становлять норми Конституції України (ст. 46), Законів України «Про прожитковий мінімум» (1999), «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (2000), ін. нормат.-прав. актів. П. м. встановлюється КМ України після проведення на принципах соціального партнерства наук.-громад, експертизи сформованих наборів продуктів харчування, непрод. товарів та набору послуг. П. м. на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до осн. соціальних і демогр. груп населення, за поданням КМ, щорічно затверджується ВР України до поч. розгляду проекту Держ. бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Держ. бюджету та публікується в офіц. виданнях (напр., Закон «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» 2002). Крім того, для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі стат. даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центр, орган викон. влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця факт, розмір П. м. на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до осн. соціальних і демогр. груп населення.

Див. також Мінімальні державні соціальні стандарти.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази