Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРАНСІЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
   

ТРАНСІЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Семигород, Ердель, Сібенбюрген — східноєвроп. д-ва під протекторатом Осман. імперії (1541 — 1699), авт. частина Священної Римської, згодом — Австр. імперії (1699—1867). Утв. внаслідок розпаду Угор. королівства. Охоплювало частини тер. сучасних Румунії, Угорщини, Словаччини, України (сучасна Закарп. область). Столиця — м. Дюлафехервар (тепер м. Алба-Юлія, Румунія). За формою правління Т. к. було станово-представницькою виборною монархією. Державні збори, що представляли дворян, міщан та вільних селян, обирали князя, укладали з ним договори конст. характеру, приймали закони, визначали порядок оподаткування, проголошували війну та мир, ратифікували міжнар. договори. За часів правління князів Дєрдя II Ракоці та Міхая Апафі було ухвалено зводи законів Т. к.: «Approbatae Consti-tutiones» (лат. — «Ухвалені постанови») 1653 та «Compilatae Constitutiones» (лат. — «Зібрані постанови») 1669.

Т. к. поділялося на кілька видів адм.-тер. одиниць з різним правовим статусом: угор. комітати (жупи), самоврядні нім. (саксонські) міста з підпорядкованими їм округами («Королівська земля»), самоврядні воєнізовані сел. (секейські) громади, самоврядні воєнізовані (гайдуцькі) міста. У комітатах влада здійснювалася князівськими намісниками — ішпанами (жупанами) та дворянськими представницькими органами — комітатськими зборами.

Літ.: Бутич І. До історії укр.-трансільв. взаємин (1648— 56). «Архіви України», 1966, № 3; История Венгрии, т. 1. М., 1971; Осман. империя и страны Центр., Вост. и Юго-Вост. Европы в XV—XVI вв. М., 1984; Осман, империя и страны Центр., Вост. и Юго-Вост. Европы в XVII в., ч. 1-2. М., 1998-2001.

О. В. Кресін.

 

Схожі за змістом слова та фрази