Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow морт-муж arrow МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН
   

МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН

—наука, що вивчає зовнішню і внутрішню будову рослин і закономірності їх формоутворення в процесі індивідуального (онтогенез) та історичного (філогенез) розвитку, один з розділів ботаніки. З М. р. виділились анатомія рослин, ембріологія рослин, цитологія рослин і гістологія рослин. М. р. вивчає морфологічну різноманітність рослин, закономірності змін їхньої заг. структури і структури окремих органів під впливом зовн. і внутр. факторів, а також різні відхилення від норми в будові тих або ін. органів (див. Тератологія). Осн. методи М. р.: описовий, історичний (філогенетичний), порівняльний, експериментальний. Відомості про будову рослин наводяться вже в працях давньогрец. і давньорим. учених — Теофраста, Плінія Старшого та ін. До 19 ст. М. р. формувалась як описова наука. К. Лінней у "Філософії ботаніки" (1751) підсумував наявні на той час відомості про будову рослин. Термін "морфологія" запровадив у науку Й. В. Тете (1817). В 1-й пол. 19 ст. розвиваються уявлення про єдність органів та їхній метаморфоз (О. П. Декандоль). У розвитку порівняльної М. р. значну роль відіграли нім. ботаніки А. Браун і К. Шімпер, які створили вчення про матем. закономірності листкорозміщення. В 1-й пол. 19 ст. було закладено основи онтогенетичного (М. Шлейден) і філогенетичного (нім. ботанік В. Гофмейстер) напрямів М. р. У розвитку онтогенетичного напряму М. р. значну роль відіграли праці нім. ботаніка А. Ейхлера, рос.— М. М. Кауфмана, С. І. Ростовцева, Б. М. Козо-Полянського.

Великий вплив на розвиток М. р. зробило еволюційне вчення Ч. Дарвіна. Еволюційна, або філогенетична, М. р. набула дальшого розвитку в працях рос. ботаніків І. Д. Чистякова, І. М. Горожанина, В. І. Беляєва, В. М. Арнольді та ін., які довели гомологію органів розмноження різних груп рослин. Ін. напрям в еволюційній М. р. базувався на вивченні викопних рослин (англ. ботанік Ф. Боуер, нім.— Г. Потоньє, В. Ціммерман, франц.— О. Ліньє) й далі розвинувся в працях рад. ботаніків К. І. Мейєра, А. Л. Тахтаджяна та ін. У 1890 К. А. Тімірязєв запропонував термін "експериментальна морфологія", основи якої було закладено працями М. Ф. Леваковського (1871). В цьому напрямі працювали австр. учений Ю. Візнер, нім.— К. Гебель, К. Клебс, чес. — Б. Нємець, Р. Досталь, голл.— Ф. Вент, англ.— К. Уордлоу, рос. і укр. ботаніки М. П. Кренке, М. Г. Холодний та ін. В розробці однієї з осн. проблем екологічної М. р., що зародилася в кін. 19 — на поч. 20 ст. в Данії (її основоположники — Е. Вармінг, К. Раункієр),— вивченні життєвих форм рослин активну участь брали рад. вчений І. Г. Серебряков і його послідовники. М. р. тісно пов'язана з палеоботанікою, систематикою рослин, екологією рослин, фізіологією рослин, лісівництвом, рослинництвом. На Україні проблеми М. р. розробляються в Ін-ті ботаніки АН УРСР, на кафедрах вищих навч. закладів, у ботанічних садах. Наук. праці з М. р. публікує "Український ботанічний журнал".

Літ.: Серебряков И. Г. Морфология вегетативных органов высших растений. М., 1952; Тахтаджян А. Л. Основы эволюционной морфологии покрытосеменных. М.— Л., 1964; Курсанов Л. И. [и др.]. Ботаника, т. 1. М., 1966; Ботаника. Анатомия и морфология растений. М., 1978; Имс А. Морфология цветковых растений. Пер. с англ. М., 1964.

О. В. Брайон.

 

Схожі за змістом слова та фрази