Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ
   

СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

(СНД) — регіон, міжнар. організація, яка об'єднує 12 європ. та азіат, країн з числа кол. республік СРСР. До складу СНД входять: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

СНД утворено у грудні 1991. її установчими док-тами є: Мінська угода 1991, підписана 8.ХІІ 1991 у Біловез. пущі (Білорусь) президентами Росії, України і головою ВР Білорусі; Протокол до цієї Угоди і Алма-Атинська декларація 1991, яку в тодішній столиці Казахстану 21.XIІ 1991 підписали 11 держав. 22.1 1993 був прийнятий Статут СНД, який став чинним через рік. Згідно з названими док-тами СНД не є ні д-вою, ні наддерж. утворенням. СНД — міжнар.-прав. суб'єкт, що грунтується на засадах суверенної рівності всіх його членів, які є самост. і рівноправними суб'єктами міжнар. права. Основними цілями утворення СНД є: розвиток рівноправного і взаємовигід. співробіт ництва народів і держав у галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, захисту навкол. природ, середовища, науки, торгівлі, в гуманітарній та ін. сферах; сприяння широкому інформ. обміну; сумлінне і неухильне виконання міжнар. зобов'язань; забезпечення прав та осн. свобод людини. Співдружність здійснює свою діяльність на основі загальновизнаних принципів і норм міжнар. права. Держави — члени СНД керуються у своїх відносинах також принципом верховенства права, враховуючи інтереси кожної з країн СНД і Співдружності в цілому. Вони прагнуть до об'єднання зусиль та надання взаєм. підтримки, дух. єднання народів держав-членів на основі поваги їх самобутності, тісного співробітництва у збереженні культур, цінностей і культур, обміну. СНД має розгалужену орг. структуру: понад 50 міждерж. (міжурядових) координаційних і консульт. органів, найважливішими з яких є: Рада глав держав СНД, Рада глав урядів держав СНД, Рада міністрів закордонних справ СНД, Економічна рада, Координаційно-консультативний комітет, Міжпарламентська асамблея, Платіжний союз, Економічний суд, Міждержавний валютний комітет, Рада міністрів оборони, Об'єднаний штаб з координації військового співробітництва країн СНД, Рада колективної безпеки держав Співдружності, Рада командувачів прикордонних військ, Міждержавний банк СНД, Міжурядова рада з промисловості, Комісія з прав людини, Виконавчий комітет (Виконавчий секретаріат) СНД. Існує чимало координац. органів галуз. співробітництва: Міждержавна рада з космосу, Електроенергетична рада, Міждержавна екологічна рада, Рада з питань залізничного транспорту та ін.

Найвищим органом Співдружності є Рада глав держав СНД, в якій представлені всі країни-члени. Вона розглядає і приймає рішення з осн. питань діяльності СНД у сфеpax їх спільних інтересів. Збирається двічі на рік і може проводити позачерг. засідання за ініціативою будь-якої зі сторін. Рада глав урядів держав СНД координує співробітництво органів викон. влади країн Співдружності в екон., соціальній та ін. сферах. Збирається 4 рази на рік і може проводити позачерг. засідання за ініціативою уряду однієї з держав-членів. Рішення обох Рад приймаються консенсусом. Обидві Ради можуть проводити спільні засідання. Кожна з них може утворювати робочі та допоміжні органи як на постійній, так і на тимчас. основі. Відповідно до рішень Ради глав держав і Ради глав урядів утв. Раду міністрів закорд. справ СНД, яка здійснює координацію зовнішньополіт. діяльності країн Співдружності.

Помітна роль у структурі СНД належить Екон. суду, який має забезпечувати виконання екон. зобов'язань країн Співдружності. Суд покликаний вирішувати спори, які виникають у сфері екон. зобов'язань країн СНД, а також усі ін. спори, віднесені до його компетенції угодами держав Співдружності. Він має право тлумачити положення угод та ін. актів СНД з екон. питань. Комісія з прав людини — консульт. орган Співдружності, уповноважений спостерігати за виконанням зобов'язань з прав людини, прийнятих країнами-членами у межах СНД. Викон. і координац. органом є Координац. -консульт. комітет СНД, який складається з пост, повноважних представників (по 2 від кожної д-ви) і координатора К-ту, котрий призначається Радою глав держав. Комітет розробляє і вносить пропозиції з усіх питань діяльності Співдружності, сприяє реалізації домовленостей з конкр. питань екон. взаємовідносин, сприяє роботі всіх органів СНД. Для орг.-тех. забезпечення фінансування органів Співдружності при Координац.-консульт. к-ті утв. Секретаріат. Осн. зусилля держав—членів Співдружності спрямовані на розвиток і поглиблення співробітництва в таких сферах, як зовн. політика, економіка, фінанси, торгівля, тр-т, наука і техніка, зовн. безпека і оборона, б-ба з ор-ганіз. злочинністю і тероризмом з метою вироблення спільних позицій і проведення заг. політики в цих галузях. 24.IX 1993 країни СНД підписали Договір про утворення Економічного союзу, який передбачає вільний рух товарів, послуг, капіталів, роб. сили, проведення погодженої грош.-кред., бюдж., мит., валют, та цінової політики, а також заохочення вільного підприємництва та інвестування поряд з підтримкою вироб. кооперації і налагодженням зв'язків між підприємствами, організаціями, фірмами. 15.IV 1994 підписано Договір про утворення зони вільної торгівлі, який передбачає пост, скорочення митних та ін. зборів у рамках СНД. У соціально-гуманітар. сфері прийняті такі док-ти, як Конвенція про права та основні свободи людини, Конвенція про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. У галузі оборони укладено угоди з питань ко-лект. безпеки країн СНД, про взаємодію щодо забезпечення протиповітр. оборони, охорони кордонів країн Співдружності та ін. 21.VI 2000 Рада глав держав затв. Програму Антитерорист. центру СНД, який почав функціонувати 1 грудня того самого року. 19.1 1996 прийняті Положення про прапор та емблему СНД. Роб. мова Ради глав держав і Ради глав урядів — російська. Місцеперебування Координац.-консульт. к-ту СНД та його Секретаріату — м. Мінськ.

Літ.: Моисеев Е. Г. Прав, статус СНГ. М., 1995; Його ж. Междунар.-прав. основы сотрудничества стран СНГ. М., 1997.

Ю. I. Нипорко.

 

Схожі за змістом слова та фрази