Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сусп-сяр arrow СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА
   

СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА

Руська платформа — давня, відносно стійка ділянка земної кори, яка охоплює більшу частину Сх. Європи. Межа платформи на Пн. і Пн. Сх. проходить від Скандінавських гір вздовж узбережжя Баренцового м. і Тіманського кряжа до Уралу, на Сх.— вздовж Уральських гір; на Пд.— по западинах Каспійського і Чорного морів; на Зх. і Пн. Зх.— вздовж Карпат, узбережжя Балтійського м. до п-ова Ютландія. С.-Є. п. — складна тектонічна структура. В її будові виділяють два структурні поверхи. Нижній поверх — давній фундамент платформи, який складається з кристалічних порід докембрію. Фундамент розчленований тектонічними розломами, які утворюють виступи і западини — горсти і грабени, у зв'язку з чим одні ділянки його виходять на поверхню, інші занурені на різні глибини. Найбільші виступи фундаменту — Український щит і Балтійський щит. Під невеликою товщею осадочних відкладів поховані менші підняття фундаменту — Волино-Подільська плита, Воронезький масив, Білоруський виступ та ін. Виступи кристалічного фундаменту розділяються западинами, в яких кристалічні породи залягають на значній глибині й перекриті потужною товщею осадочних відкладів. Найбільші з них— Московська синекліза, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Прикаспійська западина. Докембрійський фундамент С.-Є. п. складається з архейських (див. Архейська ера і група) і протерозойських (див. Протерозойська ера і група) відкладів. Архейські відклади представлені гранітами, гнейсами, мігматитами, кристалічними сланцями і кварцитами. Вони поширені в межах Українського і Балтійського щитів. Відклади протерозою відомі в Карелії, на Кольському п-ові, Тіманському кряжі, Криворіжжі та ін. районах. Представлені переважно метаморфічними гірськими породами, діабазами, кварцитами тощо. Верх. поверх складається з осадочних гірських порід від рифейського до антропогенового (четвертинного) віку. В межах щитів осадочні породи мають незначну потужність, на окремих ділянках щитів їх зовсім немає. В западинах потужність осадочного чохла велика: у Прикаспійській западині — до 6—8 тис. м, у Дніпровсько-Донецькій — до 18 тис. м, у Причорноморській — понад 2 тис. м. Горизонтальне залягання осадочної товщі місцями порушене і ускладнене пологими антикліналями, синкліналями, валоподібними підняттями тощо. З породами фундаменту пов'язані різні корисні копалини: залізні руди (Криворізький залізорудний басейн, Курська магнітна аномалія та ін.), нікель, мідь, титан, слюди, пегматити, апатити тощо. В породах осадочного чохла є поклади нафти і газу (Волго-Уральська нафтогазоносна провінція, Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція, Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область та ін.), кам. і калійних солей, викопного вугілля, фосфоритів, бокситів, родовища буд. матеріалів, прісні й мінеральні води тощо.

Літ.: Бондарчук В. Г. Геологія України. К., 1959; Наливкин Д. В. Геология СССР. М. —Л., 1962; Лазько Е. М. Региональная геология СССР, т. 1 — 2. М. 1975.

В. Г. Бондарчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази