Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ге-генер arrow ГЕГЕМОНІЯ ПРОЛЕТАРІАТУ
   

ГЕГЕМОНІЯ ПРОЛЕТАРІАТУ

(грец. - провід, політичне верховенство) - керівництво робітничого класу широкими масами трудящих у спільній боротьбі за революційне перетворення суспільства, за побудову соціалізму і комунізму. Здійснюючи свою все-світньо-істор. місію повалення капіталізму і побудови комунізму, пролетаріат виступає виразником не лише своїх класових інтересів, а й докорінних інтересів усіх трудящих. Ідею Г. п. висунули і обгрунтували на основі узагальнення досвіду класових битв пролетаріату в 19 ст. К. Маркс і Ф. Енгельс. В. І. Ленін у нових істор. умовах розвинув далі вчення про Г. п., довів, що в епоху імперіалізму керівництво робітн. класу об'єктивно необхідне в усіх масових революц. рухах, у т. ч. в буржуазно-демократичних революціях і національно-визвольному русі. Г. п. надає цим рухам чіткої соціально-політ. спрямованості, є передумовою поступового переростання бурж.-демократичної революції в соціалістичну. Осн. умовами успішного і послідовного здійснення Г. п. є союз робітничого класу і селянства, усунення буржуазії від керівництва масами, наявність у пролетаріату революц. марксистсько-ленінської партії, яка розробляє стратегію і тактику класової боротьби, здійснює політ. виховання мас. Теорія Г. п. пройшла істор. перевірку в бурж.-демократичних революціях 1905-07 і 1917 в Росії, у Великій Жовтн. соціалістич. революції, в результаті якої було встановлено диктатуру пролетаріату, в нар.-демократичних революціях, що відбулися після 2-ї світової війни в ряді країн Європи, Азії і Латинської Америки. Керівна роль робітничого класу після завоювання влади здійснюється шляхом держ., політ., ідейного керівництва суспільством у період соціалістичного будівництва. Свою провідну роль робітн. клас виконує і в умовах загальнонар. держави, аж до побудови комунізму і зникнення класів. Масштаби і можливості здійснення Г. п. в революц.-визвольному русі на сучас. етапі набагато розширились завдяки зростанню чисельності, свідомості й організованості, політ. могутності й авторитету робітн. класу у трудящих мас, дедалі зростаючому впливу світової системи соціалізму-головного дітища міжнар. робітн. класу - на світовий революційний процес. "В центр усього суспільного життя сучасної епохи остаточно і безповоротно став робітничий клас" (Постанова ЦК КПРС "Про 60-у річницю Великої Жовтневої соціалістичної революції". К., 1977, с. 15). Розвиток вчення про Г.п., його практичне здійснення відбувається в боротьбі проти бурж. і ревізіоністської ідеології. Істор. практика переконливо доводить, що непролет. ліві сили, радикальні рухи молоді, студентства, дрібної буржуазії, інтелігенції та службовців можуть перетворитися на реальний фактор революц. руху тільки в союзі з робітн. класом, під його керівництвом у боротьбі за соціальний прогрес. Г. п. - одна із заг. закономірностей переходу людства від капіталізму до соціалізму в світовому масштабі, в боротьбі за побудову комунізму.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії: т. 8. Маркс К. Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта; т. 19. Маркс К. Критика Готської програми; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 4. Наша програма; т. 11. Дві тактики соціал-демократії в демократичній революції; т. 31. Про завдання пролетаріату в даній революції; т. 41. Дитяча хвороба "лівизни" в комунізмі; Рабочий класс - ведущая сила мирового революционного процесса. M., 1973; Більшовицькі організації України в боротьбі за гегемонію пролетаріату в трьох російських революціях. К., 1976. В. С. Пазенок.

 

Схожі за змістом слова та фрази