Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow див-дист arrow ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ
   

ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ

- політичне панування робітничого класу в перехідний період від капіталізму до соціалізму, яке знаходить свій вияв у держ. керівництві суспільством з боку робітн. класу. Розроблена К. Марксом і Ф. Енгельсом і розвинута далі В. І. Леніним ідея Д. п.- головне у вченні марксизму-ленініз-му про революц. перехід людства від капіталізму до соціалізму. Д. п. історично неминуча, необхідна, оскільки завдання пролетаріату в соціалістичній революції не обмежуються взяттям влади, зламом бурж. держ. машини. Осн. завданням Д. п. є утримання нової держ. влади, зміцнення її, придушення опору повалених експлуататорських класів, організація оборони країни, побудова соціалістичного суспільства. Д. п. встановлюється в результаті перемоги пролет. революції, виступає її знаряддям, є продовженням класової боротьби в нових істор. умовах і формах. "Диктатура пролетаріату - це класова боротьба пролетаріату, що переміг і взяв у свої руки політичну владу, проти буржуазії, яка переможена, але не знищена, не зникла, не перестала чинити опір, проти буржуазії, яка посилила свій опір" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 38, с. 364- 365). У процесі боротьби проти експлуататорів, що чинять опір, робітн. клас вдається до різноманітних засобів політ., воєнного, адм. та екон. примусу залежно від конкретних істор. умов, від масштабів, ступеня і форм опору повалених експлуататорських класів. Однак насильство не вичерпує завдань Д. п. Вона організовує трудящих на боротьбу за ліквідацію експлуатації людини людиною, на будівництво соціалістичного суспільства. "Не в одному насильстві суть пролетарської диктатури, і не головним чином в насильстві. Головна суть її в організованості й дисциплінованості передового загону трудящих, їх авангарду, їх єдиного керівника, пролетаріату. Його мета - створити соціалізм, знищити поділ суспільства на класи, зробити всіх членів суспільства трудящими, відняти грунт у будь-якої експлуатації людини людиною" (там же, с. 373). Після виконання завдань придушення опору повалених експлуататорських класів, ліквідації експлуатації людини людиною, побудови соціалізму Д. п. перестає бути необхідною. Сама ж д-ва Д. п. в процесі соціалістичних перетворень поступово перетворюється на загальнонар. соціалістичну державу.

Пануючий робітн. клас може здійснити свою лінію лише тоді, коли він спирається на широку підтримку трудящого селянства, всіх непролет. трудящих мас. Соціально-класовою основою, вищим принципом Д. п. є союз робітничого класу і селянства при керівній ролі робітн. класу. Д. п. є особливою формою класового союзу між пролетаріатом, авангардом трудящих, і численними непролетар-ськими верствами трудящих (див. там же, с. 365). Рамки, широта соціальної бази цього союзу в різних країнах, що стали на шлях соціалістичних перетворень, можуть бути різними. Залежно від конкретних істор. умов у тих чи ін. країнах Д. п. має певну держ. форму. Першою істор. формою Д. п. була Паризька комуна 1871. В СРСР Д. п. виступала у формі Рад. "Радянська влада,- підкреслював В. І. Ленін,- є не що інше, як організаційна форма диктатури пролетарі ату, диктатури передового класу, який піднімає до нового демократизму, до самостійної участі в управлінні державою десятки і десятки мільйонів трудящих 1 експлуатованих які на своєму досвіді учаться бачити в дисциплінованому і свідомому авангарді пролетаріату свого найнадійнішого вождя" (там же, т. 36, с. 184). В ряді країн Європи і Азії Д. п. було встановлено у формі народної демократії.

Д. п. є новим типом демократії - соціалістичної демократії, демократії для більшості населення. Керівною і спрямовуючою силою в політ. системі Д. п. є марксистсько-ленінська партія, яка здійснює свою політику через парт., держ., профспілкові, молодіжні та ін. орг-ції трудящих.

Літ.: Маркс К., Энгельс Ф., Ленин В. И. О диктатуре пролетариата. М., 1978; КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. 1 - 10. М., 1970-72; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Програмні документи боротьби за мир, демократію і соціалізм. К., 1961; Міжнародна нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали. К., 1969.

В. І. Куценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази