Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ож-олен arrow ОКО
   

ОКО

— орган зору людини, всіх хребетних і деяких безхребетних тварин. У деяких членистоногих, хижих кільчастих червів і окремих молюсків являє собою зорову ямку, закриту прозорою роговою оболонкою. В передній частині ямки міститься кришталик. У багатьох членистоногих — фасеткові очі. Найдосконаліші, т. з. камерні, О. є у людини і хребетних тварин. Це — парні органи, що містяться в орбітах на лицьовій частині голови. У людини і вищих хребетних тварин О. складається з власне О. (очне яблуко) та допоміжних частин (повік, слізних органів та окорухових м'язів). Очне яблуко за допомогою зорового нерва з'єднане з головним мозком; має форму неправильної кулі, що складається з ядра і капсули. Ядро поділяється на дві частини. В меншій передній частині містяться передня і задня камери, заповнені т. з. водянистою вологою, і кришталик; більша задня частина вміщує скловидне тіло. Капсула складається з трьох оболонок: зовн.— білкової, або склери, яка спереду переходить у рогівку; серед.— судинної оболонки, яка спереду переходить в райдужну оболонку з отвором у центрі — зіницею; внутр.— сітківку. Рогівка, водяниста волога, кришталик і скловидне тіло є світлозаломним апаратом О., що діє як двоопукла лінза. Зображення передається на сітківку, що є власне світлочутливою ділянкою О. Тут містяться світлочутливі елементи — колбочки і палички. Місце найкращого бачення сітківки наз. жовтою плямою, а ділянка сітківки, що відповідає місцю виходу з О. зорового нерва,— сліпою плямою. Див. також Очні хвороби.

К. І. Кульчицький.

Око - leksika.com.ua