Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow роск-руж arrow РОСЛИНИ
   

РОСЛИНИ

— поряд з тваринами одна з двох основних груп світу живих організмів на Землі. Більшість Р. (фотосинтезуючі зелені рослини) є автотрофами. Тільки Р. притаманний осмотичний (рослинний) спосіб живлення, гол. чин. зумовлений наявністю в клітинах переважної більшості Р. вторинних (целюлозних) оболонок. Проте деякі рослинні клітини позбавлені вторинних оболонок (зооспори, статеві клітини, деякі одноклітинні Р.). Більшості Р. властиві прикріпленість до субстрату, розселення зачатками (діаспорами), ріст протягом всього життя, своєрідність циклів розвитку та способів закладання органів, наявність у клітинах Р. спеціалізованих пластид. В цілому комплекс цих ознак дає змогу на практиці надійно відрізняти Р., зокрема високоорганізовані, від тварин. Проте серед одноклітинних (найпростіших) організмів межі між Р. і тваринами в багатьох випадках нечіткі. Одноклітинні Р. відрізняються здебільшого будовою оболонки, розвиненими вакуолями, наявністю пластид та ін. особливостями в ультраструктурі. Р. виникли на Землі бл. З млрд. років тому і пройшли шлях еволюційного розвитку від одноклітинних до високоорганізо-ваних і спеціалізованих квіткових Р. Всі рослинні організми — одноклітинні, колоніальні (див. Колоніальні організми) та багатоклітинні об'єднують у самостійне царство Р. з трьома підцарствами (відділами): червоні водорості, або багрянки, справжні водорості, вищі рослини. Синьо-зелені водорості та бактерії відносять до прокаріотів. Враховуючи своєрідні особливості грибів (здебільшого хітинова клітинна оболонка, виключно гетеротрофний спосіб живлення тощо), ряд вчених виділяє їх у самостійне царство (див. Систематика біологічна). За анатомічною і морфологічною будовою та складністю функціонування Р. поділяють на нижчі та вищі. Вищі Р. відрізняються від представників ін. царств організмів не лише особливостями внутр. будови, зокрема наявністю спеціалізованих тканин, а й зовнішнім виглядом, їхнє тіло диференційоване на органи (корінь, стебло, листки, квітки), дуже розчленоване, що збільшує поверхню (пристосування до рослинного способу живлення). Р. відіграють надзвичайно важливу роль у природі (див. Рослинний світ). З усіх організмів Землі тільки хлорофілоносні Р. здатні перетворювати неорганічні речовини в органічні за допомогою сонячної енергії, вбираючи при цьому з атмосфери вуглекислий газ і виділяючи кисень. Р. утворюють флору та рослинний покрив (див. Рослинність) Землі і створюють сприятливі умови існування для представників тваринного світу і людини. Р. минулих геол. періодів є джерелом корисних копалин. Людина використовує велику кількість Р., зокрема лікарські рослини, ефіроолійні рослини, вітаміноносні рослини, волокнисті рослини, дубильні рослини, камфороносні рослини, прядивні культури, пряні рослини, а також деревину багатьох порід дерев тощо. Розвиток фітобіологічної науки дає змогу людині виводити нові форми Р., які відповідають тим чи ін. практичним потребам (див. Рослинництво, Плодові культури). Разом з тим посилення антропогенного впливу на природу ставить під загрозу зникнення з лиця Землі багато видів P., тому виникла потреба охорони рідкісних та зникаючих видів P., що знайшло відображення у складанні Червоних книг, створенні заповідників (див. Охорона природи).

Літ.: Вульф Е. В., Малеева О. Ф. Мировые ресурсы полезных растений. Л., 1969; Зеров Д. К. Очерк филогении бессосуднстых растений. К.. 1972; Жизнь растений, т. 1—5. М., 1974 — 80; Дикорастущие полезные растения СССР. М., 1976; Красная книга СССР. М., 1978; Червона книга Української PCP. К., 1980; Вент Ф. В мире растений. Пер. с англ. М., 1972.

Б. В. Заверуха.

 

Схожі за змістом слова та фрази