Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow реч-ріве arrow РИГА
   

РИГА

— столиця Латв. PCP. Розташована на берегах р. Даугави (Зх. Двіни), при її впадінні в Ризьку зат. Балтійського м. Площа 307,17 км2. Нас. 858 тис. ж. (1982). Поділяється на 6 міськ. районів. Р. виникла на місці торг. поселення прибалт. народностей при впадінні в р. Даугаву р. Риги (звідси назва міста, річки тепер не існує). Перша писемна згадка про Р. датується 1198, з 1201 — місто. На поч. 13 ст. нім. хрестоносці перетворили Р. на фортецю. Входила до складу Ризького архієпископства, згодом — до Лівонського ордену. З 1561 — вільне місто. З 1581— у складі Речі Посполитої; 1621 була завойована шведами. Під час Північної війни 1700—21 14 ( 24). VII 1710 Р. зайняли рос. війська. За Ніштадтським мирним договором 1721 її було приєднано до Росії. З 1714 Р.— центр Ризької, з 1796 — Ліфляндської губернії; з 2-ї пол. 18 ст. Р.— один з найважливіших пром. центрів Рос. д-ви, великий порт. На поч. 90-х рр. 19 ст. тут виникли марксистські гуртки; восени 1899 було створено с.-д. орг-цію. В квітні 1900 до міста приїздив В. І. Ленін. Р. була одним з пунктів, через який до Росії пересилалася з-за кордону нелегальна л-ра. Пролетаріат Р. брав участь у революції 1905—07 в Росії. 21.VІІІ (З.ІХ) 1917 місто окупували нім. війська. 3.І 1919 повсталі робітники та червоні латиські стрільці визволили Р. 13.І 1919 в місті було проголошено Рад. владу. 22.V 1919 контррево-люц. сили захопили Р. В 1919— 40 вона була столицею бурж. Латнії. В червні 1940 в Латвії відновлено Радянську владу, 21. VII 1940 Р. стала столицею Латвійської PCP. P. нагороджено орденом Леніна (1970). За роки Рад. влади Р. перетворилася на значний індустр. центр Рад. Союзу. Провідне місце посідають галузі, що мають загальносоюзне значення — радіотех., електронна, хім., електротех., точне приладобудування; трансп. та енерг. машинобудування. Дальшого розвитку набули легка, харч., поліграф., скляна та фарфоро-фаянсова галузі. На Р. припадає 53% всієї пром. продукції Латв. PCP (1981). Найбільші маш.-буд. виробничі об'єднання: "ВЕФ" ім. В. І. Леніна, "Радіотехніка", "Ризький електромашинобудівний завод"; з-ди: вагоиобуд., дизелебуд., "Ригасільмаш", "Автоелект-роприлад", мотозавод "Саркана Звайгзне", суднорем. та ін. Розвинута хім. (з-ди: лакофарбовий, медичних препаратів, хіміко-фармацевт., виробниче об'єднання "Сарканайс квадратс"), деревообр. (виробниче об'єднання меблевої пром-сті "Рига", паперова ф-ка) та буд. матеріалів пром-сть. Найбільші підприємства легкої пром-сті: виробничі об'єднання "Рігас мануфактура", "Рігас текстілс", "Латвія" та "Рігас апгербс", "Мара" та "Сарканайс рітс", панчішна ф-ка "Аврора". Розвинута харч, пром-сть (м'ясоконсервний, молочний, млинарський комбінати, кондитерська ф-ка). Діють об'єднання парфюмерно-косметичної пром-сті "Дзінтарс", склоробний та фарфоро-фаянсовий з-ди. Р.— значний рибопром. центр (консервно-кулінарний з-д, бази тралового та рефрижераторного флоту, рибний порт). Електроенергія надходить з Ризької ГЕС та двох ТЕЦ, що їх включено до Об'єднаної пн.-зх. енергосистеми. Місто одержує газ із Комі АРСР (трубопровід Валдай — Псков — Рига). Р. має велике трансп. значення — вузол залізничних шляхів, морський (другий серед рад. портів на Балтійському м.) та річковий порти, 2 аеропорти. Р.— важливий культур. центр. В 1980/81 навч. р. в Р. було 143 загальноосв. школи (105 тис. учнів), 22 серед. спец. навч. заклади (26,6 тис. учнів), 27 профес.-тех. уч-щ (13,6 тис. учнів); у 7 вищих навч. закладах навчалося 35,1 тис. студентів. Найбільші вузи — Латвійський університет імені П. Стучки (11,5 тис. студентів), політех. ін-т (14 тис. студентів), Ін-т інженерів цивільної авіації ім. Ленінського комсомолу (5 тис. студентів), мед. ін-т (З тис. студентів), Академія мистецтв, консерваторія. В Ризі працює Академія наук Латвійської PCP — гол. наук. центр республіки. В місті — 170 масових о-к (фонд — 10,7 млн. одиниць зберігання), 45 клубних закладів, 62 кіноустановки; 7 профес. театрів — Театр опери та балету, Театр драми ім. А. Упіта, Худож. театр ім. Я. Райніса, Ризький театр оперети, Ризький театр рос. драми, Театр юного глядача ім. Ленінського комсомолу, Т еатр ляльок, цирк, філармонія; 11 музеїв — Музей історії Латв. PCP, Музей революції Латв. PCP, Музей історії м. Риги й мореплавства, Худож. музей Латв. PCP, Музей історії л-ри й мистецтва ім. Я. Райніса, Музей історії медицини ім. П. Страдиня, Музей природи Латв. PCP та ін. Позашкільні заклади — 14 спорт, шкіл, Палац піонерів і школярів, 6 будинків піонерів, 2 станції юних техніків, станція юних натуралістів та ін. Працюють вид-ва: "Лієсма" ("Полум'я"), "Звайгзне" ("Зірка"), "Зінатне" ("Наука"), "Авотс" ("Джерело"). Видаються 9 респ. газет, 33 журнали. З 1957 виходить міська вечірня газета

"Рігас балес" ("Голос Риги") ла-тис. та рос. мовами. Працює ін-форм. агентство ЛАТІНФОРМ. Респ. радіомовлення і телебачення ведуть передачі латис. і рос. мовами по чотирьох радіо- і трьох телепрограмах. Телецентр. Р. має концентрично-поясну планувальну структуру. На правому березі р. Даугави розташоване Стародавнє ядро Р.— Старе місто з численними пам'ятками архітектури: романо-готичні — Домський собор (закладено 1211 — бл. 1215), церква Єкаба (13 ст., перебудовано у 14, 18 ст.); готичні — церкви Петера (13 — поч. 14 ст., перебудована в 14—15 ст.; вежа вис. 123,2 м, 17—18 ет.; 1941 згоріла, відбудована 1970—73) і Яня (вперше згадується 1297, перебудована в 15 — на поч. 16 ст.), кол. Орденський замок (1330, перебудований 1497—1515); у стилі класицизму — церква Петера-Павіла (1780—86, арх. С. Зеге, К. Габерланд), арсенал-пакгауз [1828—32, арх. І. Лукіні (?), Ю. Шпацір], житл. будинки 15—18 ст. У забудові центр. району переважають 5—6-повер-хові прибуткові будинки та парадні громад. будівлі (Худож. музей Латв. PCP, 1905, арх. В. Нейман; Палац юстиції, 1936—38, арх. Ф. Скуїнь, тепер — будинок Ради Міністрів Латв. PCP). За рад. часу здійснено великі містобудівні роботи, прокладено нові магістралі, площі, парки, реконструйовано набережні, відбудовано й споруджено нові мости через Даугаву, створено нові житл. райони (Пурвціємс, 1965—74, арх. Е. Дранде, Г. Мелберг, Е. Фогеліс та ін.; Агенскалнські Сосни, 1958—62, арх. H. Рендель, E. Якобсонс; Іманта, 70-і pp., арх. P. Леліс, P. Пайкуне, Т. Францмане та ін.). Серед споруд—будинок АН Латв. PCP (1950—57, арх. В. Апсітіс, О. Тілманіс та ін.), вокзали: залізничний (1957—60, арх. В. Кузнецов, В. Ципулін) та морський (1963—65, арх. М. Гелзіс, В. Сависько), аеровокзал (1970—74, арх. Л. Іванов, В. Єрмолаєв), Палац спорту (1970, арх. Б. Бурчика, О. Краукліс та ін.), Меморіальний музей-пам'ятник латис. червоним стрільцям (відкрито 1971, арх. Д. Дріба, Г. Лусіс-Грінберг, скульптор В. Алберг), будинок ЦК Компартії Латвії (1972—74, арх. Я. Вілцінь, Г. Асаріс та ін.), готель "Латвія" (1978, арх. А. Рейнфелдс та ін.). Пам'ятники: ансамбль Братського кладовища (1924—36, арх. А. Бірзенієк та ін.), пам'ятник Свободи (1931—35, арх. Е. Шталберг; обидва — скульптор К. Зале), пам'ятники Р. Блауманісу (1929, скульптор Т. Залькалн), Я. Райнісу (1934, скульптор К. Земдега, арх. А. Аренд; другий — 1958—65, скульптори Ä. Гулбіс та ін.), В. І. Леніну (1947—50, скульптори В. Боголюбов, В. Ін-гал), П. Стучці (1962, скульптор Е. Мелдеріс), Борцям революції 1905 (1956—59, скульптор Л. Буковський; 1960, скульптор А. Терпиловський), А. Калниню (1979, скульптор Залькалн), Меморіал на честь 100-річчя Співочих свят (1973, скульптори Буковський, Г. Бауманіс). Іл. див. до ст. Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, т. 6, с. 448—449.

Я. Я. Вагрис.

Рига - leksika.com.uaРига - leksika.com.uaРига - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази