Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow опе-орд arrow ОРДЕН
   

ОРДЕН

(нім. Orden, від лат. ordo — ряд, розряд) — 1) Знак відзнаки, почесна держ. нагорода за особливі заслуги. Походження О. як знаків відзнаки пов'язане з історією лицарства. Хрести й нашивки на одязі лицарів свідчили про належність їх до певної лицарської орг-ції (ордену). Звідси вираз "кавалер (тобто член) такого-то ордену". В 14—16 ст. з'явилися орденські знаки у придворних, які пізніше набули характеру нагород (напр., англ. О. Підв'язки, 1348 або 1350; О. Бані, 1399; бургундський, а потім австр. і ісп. О. Золотого Руна, 1429; франц. О. св. Духа, 1579). В Росії перший О. було встановлено Петром І 1698 (О. св. апостола Андрія Первозваного). Після Великої Жовтн. соціалістич. революції царські О. (а також медалі) декретом "Про скасування станів і цивільних чинів" від 10 (23).XI 1917 було ліквідовано. Перший рад. О.— Червоного Прапора — встановлено в РРФСР 16.ІХ 1918. В 1920— 21 встановлювалися О. і в ін. союзних республіках, зокрема в УРСР (див. Ордени СРСР, Трудового Червоного Прапора УРСР орден). 2) Військово-чернечі організації лицарів у Зх. Європі (див. Духовно-лицарські ордени).

3) Назва деяких таємних товариств (напр., масонів; див. Масонство).

4) Назва пролетарської організації взаємодопомоги — Міжнародний робітничий орден (існувала в 20— 50-х рр. 20 ст.), укр. секція якого діяла в США до 1953.

 

Схожі за змістом слова та фрази