Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow електрон-енд arrow ЕЛЕКТРОНІКА
   

ЕЛЕКТРОНІКА

-розділ фізики, що вивчає фіз. явища, які відбуваються у вакуумі, газах і твердих тілах з участю електронів та іонів; галузь техніки, в якій розробляються методи застосування цих явищ. Становлення Е. як розділу фізики (фіз. Е.) почалося наприкінці 19 ст. після відкриття електрона. На першому етапі свого розвитку Е. займалася в основному вивченням руху електронів та іонів в електр. та магн. полях у вакуумі, а також дослідженням різних видів емісії електронної (див. Автоелектронна емісія, Термоелектронна емісія, Фотоелектричні явища). Ця галузь фіз. Е. дістала назву емісійної. На основі її досягнень було створено перші електровакуумні прилади (електронні лампи, електроннопроменеві трубки, фотоелементи), чим покладено початок технічній Е. Застосування цих приладів для генерування та реєстрування електромагн. випромінювання, а також для перетворення електр. сигналів відіграло вирішальну роль у розвитку радіотехніки, радіолокації, вимірювальної техніки, автоматики. Для радіолокації особливо велике значення мало створення електровакуумних приладів, призначених для роботи в діапазоні надвисоких частот (клістрон, магнетрон, лампа біжучої хвилі тощо). У процесі розвитку фіз. Е. у ній сформувався цілий ряд напрямів, які з часом перетворилися на самостійні галузі науки і техніки. Так, явища, пов'язані з взаємодією і рухом електронів та іонів у газах, вивчає фізика плазми. Ці явища лежать в основі роботи приладів плазмової або газової Е. (див. Іонні прилади). Вивчення електронних процесів у напівпровідниках привело до створення нових електронних приладів, які знайшли широке застосування в науці і техніці (цю галузь Е. часто наз. напівпровідниковою або твердотільно ю). Кріогенна Е. займається дослідженням та використанням явища надпровідності. Широкого практичного застосування набула дифракційна електроніка. Останнім часом розвивається мікроелектроніка, завданням якої є створення мініатюрних та економіч. електрон, приладів (див. Еліоніка). Квантова Е. вивчає процеси індукованого випромінювання електромагн. хвиль збудженими атомами, молекулами та іонами (див. Квантові генератори і підсилювачі. Лазер, Мазер). На стику квантової та напівпровідникової електроніки сформувалася оптоелектроніка. Методи формунання пучків електронів та іонів у вакуумі і керування ними розробляються в електронній оптиці. На її базі створено потужні електронні мікроскопи, що стали важливим інструментом вивчення будови матерії. Широко застосовується в різних галузях науки і виробн. масспектрометрі я, в основі якої лежать запропоновані в фіз. Е. способи розділення іонів за їхніми масами. Розроблення методів прискорення електронів та іонів привело до створення могутньої прискорювальної техніки, без якої неможливо уявити сучас. ядерну фізику (див. Прискорювачі заряджених частинок). Продовжується розвиток емісійної Е.- однієї з найстаріших галузей Е. На новому експериментальному рівні досліджуються явища електронної емісії, процеси утворення іонів на поверхні твердих тіл (поверхнева іонізація), взаємодія електронів, іонів та квантів електромагнітного випромінювання з поверхнею, а також різні поверхневі процеси (адсорбція, дифузія та ін.), які сильно впливають на електронну емісію. На базі цих робіт запропоновано нові прилади та методи фіз. досліджень. Так, використання явища іонізації атомів у сильному електр. полі біля поверхні твердого тіла дозволило створити автоіонний мікроскоп (проектор) - прилад, що дає можливість досліджувати багато фіз. явищ в атомному масштабі. Розроблені й широко застосовуються методи т. з. електронної спектроскопії, які грунтуються на вимірюванні енергій електронів, емітованих з поверхні під дією бомбардуючих електронів та іонів, а також електромагн. випромінювання (видимого та ультрафіолетового світла, синхротронного та рентгенівського випромінювання). Напр., Ожеелектронна спектроскопія дозволяє визначати хім. склад твердих тіл у дуже тонкому (10-9-10-10 м) приповерхневому шарі, що дає великі можливості для контролю різних технологічних процесів у мікроелектроніці, металургії, каталізі тощо. Великі перспективи практичного застосування мають т. з. термоемісійні перетворювачі теплової енергії на електричну, розроблені на Україні (Н. Д. Моргуліс, П. М. Марчук).

Літ.: Гапонов В. И. Электроника, ч. 1 - 2. М., 1960; Добрецов Л. Н., Гомоюнова М. В. Эмиссионная электроника. М., 1966; Гершунекий Б. С. Основы электроники. К., 1977; Щимони К. Физическая электроника. Пер с нем. М.. 1977.

А. І . Наумовець.

 

Схожі за змістом слова та фрази