Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АНАФЕМА
   

АНАФЕМА

(грец. — прокляття) -відлучення від церкви, церковне прокляття певних осіб і явищ. Застосовувалася ще у ранньохрист. період, проте в загальноцерк. практику була запроваджена в 451 Халкидонським Вселен, собором. У минулому широко використовувалася христ. церквами, передусім катол. і православною, для придушення внутріконфес. опозиц. груп і течій (єресі, розколів тощо), а також як засіб дискредитації своїх політ, противників. При цьому ті, що підлягали А., в умовах, коли церква діяла в союзі або під егідою д-ви, як це було, напр., з православ'ям у Рос. імперії, нерідко зазнавали правових обмежень, а то й відкрито переслідувалися законом. Історії відомі факти оголошення А. як окр. особам, так і сусп. групам, рухам, ідеям, ученням. Так, 1054 під час поділу християнства на сх. і зх. церкви великого резонансу набуло взаємне анафемствування константиноп. патріарха Кирулларія і рим. папи Льва IX. У 16 ст. на XIX Вселенському соборі (Тридентському) піддано А. гол. положення протестантизму, а на XX Вселен. (І Ватиканському) соборі (1869—70) — матеріалізм та атеїзм. Настанови про відлучення від катол. церкви містили папські «Силлабуси» 1864 і 1907, в яких засуджувалися наук., сусп.-політ, та реліг. рухи і течії, що підривали основи віровчення. У «Силлабусі» 1864 (розд. IV) А. було піддано соціалізм і комунізм, які названо «чумою». Після 2-ї світ, війни А. неодноразово оголошувалася рим. понтифіками. Анафемствуванням займалася і Рос. правосл. церква. На своєму соборі 1666 вона наклала А. на прибічників старообрядництва (скасована на поч. 70-х рр. 20 ст.). Нею ж були прокляті керівники сел. повстань І. Болотников, С. Разін, О. Пугачов, декабристи, на поч. 20 ст. — письменник Л. Толстой. Оголошення А. здійснювалося за встановленим обрядом, нерідко в присутності високих держ. осіб. Саме так Рос. правосл. церква проклинала укр. гетьмана І. Мазепу, який виступив за держ. незалежність України. «Церемонія» відбувалася 9.ХІ 1798 у м. Глухові в присутності царя Петра І, членів моск. уряду, новообр. гетьмана І. Скоропадського, козац. старшини та високого духівництва. Через кілька днів подібний «обряд» провели і в Москві. Відтоді щорічно протягом понад 100 літ звучала А. опальному гетьманові у правосл. церквах Росії аж до її скасування. Церковна А. дістала відображення у законодавстві Рос. імперії. Так, Статут цив. судочинства передбачав недопущення до свідчення відлучених від церкви осіб, а Статут карного судочинства — недопущення цих осіб до свідчення під присягою. У сучас. Україні, де церква відокремлена від д-ви, А., як і ін. види реліг. покарань, юрид. сили не має і на правовому статусі гр-н не позначається. М. В. Філоненко, Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази