Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тім-токо arrow ТОГО
   

ТОГО

Тоголезька Республіка — держава в Зх. Африці. На Пд. омивається Гвінейською зат. Атлантичного ок. В адм. відношенні поділяється на 5 областей.

Державний лад. Т.— республіка. Глава д-ви і уряду — президент, строк повноважень якого необмежений. Законодавчий орган — однопалатні Нац. збори (67 депутатів, що обираються населенням строком на 5 років); виконавчий — Рада міністрів, відповідальна перед президентом.

Природа. Берегова лінія розчленована мало, береги низькі, численні лагуни. На Пн.— гористе плоскогір'я, центр. частину займає невисоке плато з найвищою точкою країни — піком Бауман, вис. 1026 м. На Пд.— примор. низовина. Надра вивчені слабо. Виявлено поклади заліз. руди, фосфоритів, золота, доломітів, вапняків, урану, хромітів, бокситів, графіту Клімат субекваторіальний. Пересічна т-ра повітря протягом року коливається від +20, +25° до +28, + 32°. Опадів від 750—1000 до 1400—1500 мм на рік. Найбільші ріки — Оті й Моно. Більша частина території зайнята високотрав-ною саваною на червоних фералітних грунтах, на схилах гір та по берегах річок — вічнозелені тропічні ліси, на узбережжі — гаї кокосової пальми.

Населення. Пд. частину країни населяють народи мовної підгрупи ква (еве— 1,1 млн. чол., тут і нижче 1978, оцінка), т. з. племена Того — 100 тис. чол., йоруба — 70 тис. чол., пн. частину — народи вольтійської підгрупи (кабре — 540 тис. чол., гурма — 340 тис. чол., гем — 100 тис. чол., сомба, масі та ін.). Живуть також народи фульбе, хауса та ін. Офіц. мова — французька. Середня густота нас. — 47,7 чол. на 1 км2 (1982).

Міське населення становить 15,2 % (1974). Найбільше місто — Ломе. Історія. Давня історія Т. мало вивчена. Археол. знахідки свідчать про появу людини на тер. Т. в далеку давнину і про наявність у той час на цій території відносно високого рівня матеріальної культури. Багато народів, які населяють тер. Т., переселилися сюди з сусідніх територій у серед. віки. В серед. 15 ст. на узбережжя Т. проникли португ. работорговці, які вивозили звідси до Нового світу чорних рабів (цей район Т., як і сусідні території, здобув назву Невільницького берега). Работоргівля, яка досягла особливо значних розмірів у 17— 18 ст., привела до зменшення чисельності населення і надовго затримала розвиток г-ва і культури народів Т. В 2-й пол. 19 ст. на тер. Т. склалися феод. держ. об'єднання. В кін. 19 ст. почалося колоніальне загарбання тер. Т. В 1884 Німеччина встановила свій протекторат над частиною узбережжя Гвінейської затоки між Порто-Сегуро на Сх. і Ломе на Зх. Після цього почалося просування нім. колонізаторів у глиб країни. Завдяки опору населення нім. колонізатори лише 1902 змогли утвердитися на тер. сучас. Т. і частині тер. сучас. Гани (володіння здобуло назву Т.). Під час 1-ї світової війни 1914—18 тер. Т. окупували англ. і франц. війська. За Версальським мирним договором 1919 зх. частина Т. перейшла до Великобританії (Брит. Т.), східна — до Франції (Франц. Т.). Ліга націй узаконила цей поділ, передавши 1922 мандати на управління Т. Великобританії і Франції. В 1946, після 2-ї світової війни 1939—45, Зх. і Сх. Т. були оголошені підопічними територіями ООН піл управлінням Великобританії і Франції. Після 2-ї світової війни у Французькому Т. розгорнувся рух за національну незалежність, який очолив Комітет єдності Т. (КЄТ, засн. 1945). У 1956 Франц. Т. було проголошене авт. республікою у складі Франц. співтовариства. Брит. Т. внаслідок проведеного 1956 референдуму приєдналося до англ. колонії Золотий Берег (з березня 1957 — незалежна д-ва Гана). В 1958 авт. республіка Т. здобула назву Республіка Т. 27.IV 1960 (після перемоги КЄТ на виборах 1958) проголошено створення незалежної Тоголезької Республіки. В 1960 Т. встановила дипломатичні відносини з СРСР 31.І 1963 в Т. відбувся військовий переворот. Неоколоніалістський режим, що прийшов до влади, був повалений у січні 1967 внаслідок військ. перевороту, очоленого Г. Ейадемою (після референдуму 1972 став президентом). Правлячі кола Т. проводять політику розвитку країни на основі приватнокапіталістичного підприємництва та залучення в економіку іноз. капіталу при деякому контролі з боку д-ви, яка орієнтується на зв'язки з зх. країнами. Між Т. і СРСР укладено угоди про торг. (1961), культур. (1%5), екон. і тех. (1978) співробітництво. З 1960 Т.— член ООН. Т. — член Організації африканської єдності, Загальної афро-маврі-кійської організації. Ради згоди, асоційований член Європейського економічного товариства.

І. Д. Шевченко.

Політичні партії, профспілки. Об'єднання тоголезького народу. Засн. 1969. Правляча і єдина партія в країні. Національна конфедерація трудящих Того, засн. 1973.

Господарство. Т.—економічно слаборозвинута країна з аграрно-сировинною спеціалізацією г-ва. В економіці значні позиції займає іноз. (гол. чин. Франції та ФРН) капітал. Вживаються заходи щодо зміцнення держ. сектора, який контролює видобування фосфоритів, від 25 % до

90 % капіталу більшості пром. підприємств, виробн. електроенергії, частково кредитно-банкові та зовнішньоторг. операції, залізничний, мор. та повітр. транспорт. водопостачання; частково проведено агр. реформу. Для г-ва Т. характерні кризові явища — зростання цін, безробіття. Основа економіки — с. г., в якому зайнято 75 % самодіяльного населення. Поряд з общинним землеволодінням розви-

ваються капіталістичні відносини. Переважають напівнатуральні дрібні сел. г-ва. Техніка обробітку землі примітивна. Гол. експортні культури (збір, тис. т, 1980/81): боби какао — 16,0, кава — 8,9, бавовна-сирець — 19,7. Для власного споживання вирощують ямс, маніок, кукурудзу, просо, сорго, рис, арахіс. Поголів'я (млн., 1982): великої рогатої худоби — 0,3, овець і кіз — 1,5, свиней — 0,2; вилов риби понад 10 тис. т. Пром-сть розвинута слабо. Видобувають фосфорити (1,8 млн. т, 1982), мармур, вапняк, з мор. води — сіль. Обробна пром-сть представлена підприємствами харчосмакової (у т. ч. олійницькими, борошномельними, кавообробними), текст., взут., хім., буд. матеріалів пром-сті, працюють сталеплавильний, нафтопереробний, по складанню велосипедів та мопедів з-ди, сірникова і бавовноочисна ф-ки та ін. Кустарні промисли. ГЕС, кілька ТЕС, більша частина електроенергії надходить із Гани. Гол. пром. центр — Ломе. Довж. (тис. км, 1982): з-ць— бл. 0,6, автошляхів — 7,9 (у т. ч. асфальтованих — 2,5). Осн. мор. порт і міжнар. аеропорт — Ломе. З Т. вивозять фосфорити, каву, боби какао (бл. 80 % вартості експорту) та ін.; довозять устаткування, трансп. засоби, нафту і нафтопродукти, товари широкого вжитку та продовольство. Гол. торг. партнери — Франція, Нідерланди, ФРН. Розвиваються торг. відносини з СРСР. Грош. одиниця — афр. франк. 1 афр. франк = 0,02 франц. франка.

3. І. Токарєва.

Медичне обслуговування. В 1972 в країні було 1,7 тис. лікарняних ліжок (14,7 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу 1975 подавали 107 лікарів (0,5 лікаря на 10 тис. ж.). В 1975 працювали 6 зубних лікарів, 21 фармацевт. Підготовка лікарів здійснюється за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В Т. значна кількість населення неписьменна (1975, бл. 50% ж.). Лише 60% дітей відповідного віку відвідують школу, понад 50 % школярів навчаються в місіонерських навч. закладах. Система освіти подібна до французької. Поч. школа — 6-річ-на (від 6 до 12 років); серед. освіта представлена школами двох типів — 4-річними загальноосв. колежами й 7-річними ліцеями. Викладання — франц. мовою, в деяких школах — місцевими мовами. В 1979/80 навч. р. було 2 тис. поч. шкіл (500 тис. учнів) і 71 серед. школа (110 тис. учнів). У системі профес.-тех. освіти — поч. 2—3-річні центри учнівства, один серед. 7-річний ліцей та чотири 4-річних тех. колежі. Вищу освіту здобувають у Бенінському ун-ті в Ломе (засн. 1965, статус ун-ту з 1970, у 1982/83 навч. р.— 4,5 тис. студентів, в Адміністративній школі, у Вищій нормальній школі в Атакпаме (засн. 1970 з допомогою ЮНЕСКО; 1980/81 навч. р.— понад 300 студентів). Усі наук. установи зосереджено в Ломе: Франц. альянс (засн. 1947), Амер. культур. центр. Тоголезька асоціація культур. зв'язку з зарубіжними країнами, Тоголезька асоціація розвитку досліджень у галузі документації, бібліотекознавства, архівної та музейної справи, Ін-т досліджень у галузі тропічної агрономії і рослинництва, Нац. ін-т природничих досліджень, Тоголезький ін-т гуманітарних наук. Найбільші б-ки: при ун-ті, Нац., б-ка Амер. культур. центру, всі — в Ломе, там же — Нац. музей.

В. П. Латинська.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1981 в Т. видавалося 6 періодичних видань заг. тиражем бл. 30 тис. прим. Осн. газети: щоденна "Марш нувель" ("Новий шлях", засн. 1962, до 1979 мала назву "Того-пресс", франц. мовою і дві сторінки мовами еве і кабре), "Евей дю травайєр тоголе" ("Пробудження тоголезького трудящого", франц. мовою) — орган Нац. конфедерації трудящих Того. Осн. журнали: "Журналь офісьєль де ла Репюблік Тоголез" ("Офіційний журнал Тоголезької Республіки", виходить двічі на місяць франц. мовою) — урядовий; "Того діалог" ("Діалог Того", з 1975, видається щомісяця франц. мовою). Урядове інформ. агентство — Тоголезьке агентство преси, засн. 1975. Радіомовлення — з 1953, передачі франц., англ. і місц. мовами. Телебачення — з 1974.

Література Т. перебуває на поч. стадії розвитку. Осн. місце посідають фольклор і різноманітні обробки його. Найвідоміші письменники: прозаїк Давид Анану (роман"Син фетіша", 1955), поет Туссен Відеро Менса — автор збірок "Мужність, якщо хочеш жити й процвітати" (1957) і "Для тебе, негре, брате мій" (1960), у яких передрікає здобуття незалежності своєю батьківщиною, драматурги Матіас Айтнард, Гільйом Ойоно, Селестін Абало.

В. К. Кмхалатвілі.

Архітектура, образотворче мистецтво. Нар. житло — конусоподібні, круглі у плані глиняні будинки з солом'яними дахами (в лісових районах) і прямокутні будинки з стовбурів дерев із плескатими або двосхилими дахами (в гірських та пд. районах). Міста (Ломе та ін.) забудовуються спорудами єв-роп. архітектури (з кін. 60-х рр. за проектами місц. архітекторів — X. Екуе, А. да Сільва, С. Олімпіко). Пам'ятники (монумент Незалежності в Ломе, 1960, арх. і скульптор Ж. Кустер та ін.). В образотворчому мистецтві поширені твори дерев'яної скульптури (фігурки людини культового призначення, різьблені трони, прикрашені круглою скульптурою), вироби із заліза та глини (зображення тварин). З 60-х рр. 20 ст. розвивається нац. школа живопису (живописець і скульптор П. Айі та ін.). З худож. ремесел поширені різьблення по дереву, слоновій кістці, металі, ткацтво, плетіння.

Музика, театр. Традиційне мист. пароду Т.— пісні і танці (пов'язані з обрядами і святами) — стало основою для створення 1968 нац. фольклорного ансамблю "Африканські балети Того". Театр сучас. європ. типу почав розвиватися з кін. 40-х pp. 20 ст. В 60-х pp. виникли аматорські театр. гуртки, в репертуарі яких — п'єси нац. драматургів Матіаса Айтнарда, Гільйома Ойоно, Селестіна Абало та ін. В репертуарі трупи Культур. асоціації тоголезької молоді — "Ревізор" М. Гоголя. З 1970 проводяться огляди-фестивалі драм. мистецтва і нар. пісні. Вистави здійснює також Угруповання театру і фольклору Того.

Літ.: Токарева 3. И. Тоголезская республика. Справочник. М., 1981.

того - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.uaтого - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази