Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРУГОВА ПОРУКА
   

КРУГОВА ПОРУКА

— взаємна відповідальність усіх членів об'єднання (територіального або ін.), групи або ін. людської спільноти за дію або виконання обов'язків кожного з них. Інститут К. п. походить ще з часів род. ладу, був законодавчо закріплений у деяких країнах. У певному цив.-правовому значенні в рим. праві К. п. являла собою вид кореального зобов'язання, покликаного гарантувати своєчасне і негайне виконання передбачених ним дій. К. п. існувала у Франкській д-ві. За часи імп. Карпа Великого діяла у формі взаем, відповідальності членів громади один за одного. Зокрема, громада на підставах К. п. відповідала за вбивство, скоєне на її території.

У Київ. Русі К. п. вперше згадує «Руська Правда». Тут К. п. передбачала, напр., платежі т. з. дикої віри (штрафу за вбивство) верв'ю — сільс. тер. громадою, якщо на її території скоювалося вбивство, а злочинець залишався невідомим. Крім того, члени верви, пов'язані системою К. п., мали перед князівською адміністрацією фін., охоронні та ін. зобов'язання. Найб. розвиток К. п. отримала у Пн.-Сх. Русі, а згодом у Росії в галузі регулювання сел. податної справи. Тут за справну сплату податей відповідала вся громада, і в разі несплати або недоплати окр. платниками не сплачена ними сума податі розверстувалася між окр. членами громади. Питання К. п. у Рос. імперії регулювалися «Положенням про стягнення грошових зборів» від 28.ХІ(10.ХІІ) 1833, яким відповідальність за своєчасне надходження грош. зборів покладалася на сільс. громади. Положення стосувалося держ. селян і не застосовувалося до селян поміщицьких, за яких відповідав пан. Після скасування кріпосного права в Росії (1861) правові акти цієї реформи встановлювали К. п. сільс. громад щодо відбування повинностей селян як по відношенню до поміщиків, так і до держ. казни. Напр., у ст. 187 «Загального положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності» від 19.ІІ(3.ІІІ) 1861 зазначалося: «кожна сільська громада як при общинному, так і при ділянковому або подвірному (успадкованому) користуванні землею відповідає круговою порукою за кожного з своїх членів щодо вчасного виконання казенних, земських і мирських повинностей». Передбачена цією статтею К. п. вводилася у 36 губерніях імперії. В Україні (також у Литві і деяких губерніях Білорусі) К. п. не застосовувалася. Інститут К. п. виявився неефективним, оскільки не ліквідував недоїмок по зборах, а також спричинював несприятливі ситуації у госп. житті селян. Положенням «Про порядок стягнення складних зборів з надільних земель сільських громад» від 23.УІ(5.VII) 1899 К. п. скасовувалася при стягненні держ. позем, податків, викупних платежів і земс. зборів із земель, які передавалися селянам у наділ. К. п. повністю була скасована на всій тер. Рос. імперії цар. указами від 12(25).III 1905 і 5(18).Х 1906.

Літ.: Бржеский Н. Недоимочность и круговая порука сельс. обществ. СПб., 1897; Рос. зак-во X—XX веков. Док-ты крестьян, реформы, т. 7. М., 1989.

В. Д. Гончаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази