Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow малак-мане arrow МАЛІ ПЛАНЕТИ
   

МАЛІ ПЛАНЕТИ

астероїди — планети Сонячної системи, що від решти планет відрізняються малими розмірами (діаметр до 1000 км). На відміну від ядер комет мають кам'янистий склад; речовина поверхні багатьох М. п. за складом аналогічна метеоритам. Першу М. п. (Цереру) відкрив (1.І 1801) італ. астроном Дж. Піацці. Після відкриття мала планета одержує попереднє позначення, а після впевненого визначення її орбіти — номер і назву (табл.); напр., М. п. № 852 (Владилена) названо ім'ям В. І. Леніна, № 1772 — ім'ям Ю. О. Гагаріна. Число нумерованих М. п. перевищує 2000. Заг. число їх оцінюється в сотні тисяч, а їхня сумарна маса — у 4 1018 т (у 100 разів менша за масу найменшої з великих планет). Вважають, що М. п. є залишками рою малих тіл періоду формування планет. Більшість М. п. (98%) рухаються по орбітах з великою піввіссю 2,2 + 3,2 астрономічної одиниці з малими ексцентриситетами і нахилами до площини екліптики (мал.), утворюючи т. з. кільце М. п. між орбітами Марса та Юпітера. Зіткнення спричиняють дроблення М. п. Неправильна форма уламків є причиною періодичних коливань блиску багатьох М. п. Ці коливання вказують і на наявність осьового обертання М. п. з періодами від 4—6 до 20—40 годин. М. п. відомі також за межами кільця (напр., дві численні компактні групи Троянців). Існують і такі М. п., орбіти яких мають великі нахили (до 68°) і ексцентриситети. Серед них є дрібні М. п., що наближаються до орбіти Землі (група Амура) або проникають всередину земної орбіти (група Аполлона). Можливі їхні зіткнення з Землею (що відбуваються з інтервалом у десятки млн. років), які приводять до утворення астроблем. Астро-фіз. методами (спектральним, поляриметричним та ін.) досліджено понад 500 М. п., визначено їхні розміри та альбедо. Розміри решти М. п. оцінюють за їхнім блиском.

Літ.: Путилин И. И. Малые планеты. М-. 1953; Симоненко А. Н. Метеориты — осколки астероидов. М., 1979) Цесевич В. П. Что и как наблюдать на небе. М. 1979.

А. М. Симоненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази