Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сусп-сяр arrow СЮРРЕАЛІЗМ
   

СЮРРЕАЛІЗМ

(франц. surrealisme— надреалізм) — один з напрямів авангардизму в худож. культурі 20 ст. С. виник у 20-х рр. внаслідок ідейно-естетичної кризи бурж. мистецтва. Термін "сюрреалізм" запровадив Г. Аполлінер. Естетична концепція С. являє собою суперечливе поєднання ідеалістичних і суб'єктивістських філософських вчень, серед яких основне місце належить інтуїтивізму і фрейдизму. Окремі програмні документи С., що містили протест проти капіталістичної дійсності ("Перший маніфест сюрреалізму", виданий 1924 А. Бретоном, статті в журн. "Сюрреалістична революція" та ін.) зумовили на деякий час підтримку П. Елюара, Л. Арагона, Ж. Превера, П. Пікассо, Р. Клера, Ф. Гарсіа Лорки, П. Неруди та ін. митців, які пізніше відійшли від сюрреалізму. Сюрреалісти по суті заперечували гуманістичні надбання класичної спадщини, намагалися відтворювати в літ.-мистецьких образах патологічні видіння, підсвідомі асоціації, фантастичні марення, збуджено хворобливі почуття. Спочатку С з'явився як новітня течія у франц. літературі після кризи дадаїзму (Л. Арагон, Ф. Супо, П. Елюар, Р. Деснос, А. Арто, Р. Вітрак, Т. Тцара). С. у кіно позначився на діяльності групи "Авангарду" (фільми 30-х рр. — "Андалузький пес", реж. Л. Бюнюель; "Мушля і священик", реж. Ж. Дюлак) і з кін. 40-х рр. — на творчості режисерів США: М. Дерена, К. Харрінгтона, К. Енгера. Поширення С. набув в образотворчому мистецтві, де зазнав певної еволюції — від "метафізичного живопису", представники якого намагалися створити враження трагічної спустошеності світу (картини Дж. де Кіріко), штучно руйнувати природні зв'язки і підміняти їх абсурдними видіннями (роботи М. Ернста), до еклектичного нагромадження галюцинацій параноїчного характеру, вигаданих образів на політ. та реліг. теми (твори С. Далі). Перша виставка художників-сюрреалістів відбулася 1925 в Парижі (Г. Арп, П. Клее. М. Дюшан, Ф. Пікабіа). Особливо поширився С. у 30— 40-х рр. у творах X. Міро,

Р. Маргітта, І. Тангі, М. Оппенгейма, П. Дельво та ін.

Літ.: Андреев Л. Г. Сюрреализм. М., 1972; Кантерева Т. Дадаизм и сюрреализм. В кн.: Модернизм. Анализ и критика основных направлений. М., 1980.

сюрреалізм - leksika.com.ua