Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КИРГИЗСТАН
   

КИРГИЗСТАН

Киргизька Республіка (Кыргызстан, Кыргыз Республикасы) — д-ва в Центральній Азії. Тер. — 198,5 тис. км2. Нас. — понад 4,856 млн. чол. (1999): киргизи, росіяни, узбеки, українці та ін. Столиця — м. Бішкек.

Адм.-тер. поділ — 6 областей, 45 районів. Держ. мова — киргизька. Грошова одиниця — сом. Нац. свята — День незалежності Киргизької Республіки (31 серпня) і День Конституції Киргизької Республіки (5 травня).

Виникненню незалежної киргизької д-ви передувало існування відповідного політ.-тер. утворення у складі РСФРР. Спочатку тер. сучас. К. входила до складу Туркестанської АРСР (1918). В 1924 утв. окрему Кара-Киргизьку АО у складі РРФСР (з 1925 - Киргиз. АО); 1926 їй надано статус авт. республіки і назву — Киргизька АРСР. 1936 К. став союз, республікою (Киргизька РСР) у складі СРСР. Наст, року було прийнято першу рад. конституцію Кирг. РСР, другу — в 1978. Самост. кирг. д-ва виникла після розпаду СРСР. Певний час її функціонування забезпечувалося конституцією 1978 (зі змінами і доповненнями). Нову конституцію К. прийнято 5.У 1993. У лютому 1996 відбувся референдум щодо змін до конституції, за результатами якого було прийнято спец, закон від 17.11 1996. Зміни в першу чергу стосувалися

Державний герб Киргизстану - leksika.com.ua

держ. механізму на рівні його найвищих структур. Зокрема, було запроваджено двопалат. парламент, змінено повноваження глави д-ви. За конституцією К. — презид.- парлам. республіка. Згідно зі ст. 54 парламент К. — Жогорку Кенеш Киргизької Республіки — є «представницьким органом, який здійснює законодавчу владу» (105 депутатів). Складається з двох палат — законодавчих зборів і зборів народних представників. Законод. збори (35 депутатів) працюють постійно, обираються «на основі представництва інтересів усього населення республіки». Збори нар. представників (70 депутатів) працюють сесійно і обираються «на основі представництва територіальних інтересів». Депутати обох палат обираються на 5 років. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права становить відповідно 18 і 25 років. Кандидат у депутати повинен проживати в країні не менше п'яти років до його висунення. Депутати парламенту, якщо вони «не виправдали довіри виборців» (ст. 56 конституції), можуть бути відкликані за рішенням виборців, що становлять більшість в окрузі. Обидві палати можуть саморозпуститися або бути розпущені рішенням глави д-ви. Таке рішення приймається за результатами референдуму або «у разі кризи, спричиненої нездоланними суперечностями між палатами Жогорку Кенеша, однієї чи обох палат з іншими галузями державної влади» (ст. 63). Кожна з палат парламенту має свої специф. повноваження. Так, законод. збори домінують у законод. процесі: саме їм здебільшого належить ост. слово у вирішенні долі конкр. закону. Законод. збори ратифікують і денонсують міжнар. договори, вирішують питання війни і миру тощо, тоді як збори нар. представників затверджують держ. бюджет і звіт про його виконання, дають згоду на призначення прем'єр-міністра, вирішують ін. питання. Правом законод. ініціативи наділені 30 тис. виборців (т. з. народна законодавча ініціатива), президент, депутати палат Жогорку Кенеша, а також уряд. До того ж, із питань, віднесених до їх відання, законопроекти можуть ініціювати Верховний суд і Вищий арбітражний суд. Президент має право вето на закони, прийняті парламентом, яке долається кваліфікованою більшістю у дві третини від складу кожної з палат. Жогорку Кенеш (одна або обидві палати) може делегувати свої законод. повноваження президентові на строк не більше року. Законод. повноваження переходять до президента також у разі розпуску палат парламенту. Відповідні повноваження глава д-ви реалізує шляхом видання указів, що мають силу закону. Статус президента визначений у ст. 42 конституції: він є главою д-ви і вищою посад.

Киргизстан. Мапа - leksika.com.ua

особою республіки, символом єдності народу і державної влади, гарантом конституції Киргизької Республіки, прав та свобод людини і громадянина. Президент визначає осн. напрями, внутр. і зовн. політики д-ви, вживає заходів для охорони суверенітету і тер. цілісності д-ви, а також «забезпечує єдність і наступництво державної влади, узгоджене функціонування і взаємодію державних органів, їх відповідальність перед народом». Президент обирається за результатами заг. і прямих виборів на 5 років. Одна й та сама особа не може бути обрана більш як на два строки поспіль. Президентом може бути обраний гр-нин К., не молодший 35 і не старший 65 років, який проживає у країні не менше 15 років перед його висуненням кандидатом на пост глави д-ви.

Президент може бути усунений з поста за рішенням зборів нар. представників (прийнятим кваліфік. більшістю голосів від складу палати) на основі обвинувачення у держ. зраді або вчиненні ін. тяжкого злочину, сформульованого законод. зборами і підтриманого висновком Конституційного суду. Якщо рішення зборів нар. представників про усунення президента не ухвалюється протягом двох місяців після висунення обвинувачення законод. зборами, обвинувачення вважається відхиленим. Найважливішими повноваженнями президента, деталізованими у конституції, є право: визначати структуру уряду; призначати за згодою зборів нар. представників прем'єр-міністра; після консультацій з прем'єр-міністром призначати членів уряду; відправляти у відставку прем'єр-міністра та членів уряду; призначати за згодою місц. представн. органів (кенешів) глав місц. держ. адміністрацій, утворювати і ліквідовувати викон. органи, що не входять до структури уряду, призначати референдум, утворювати й очолювати раду безпеки та ін. коорд. органи.

Широкі повноваження президента і у сфері зовн. політики. Він, зокрема, уповноважений вести переговори та укладати міжнар. угоди. Як головнокомандувач ЗС призначає і усуває з посад вище військ, командування. За конституцією (ст. 70) найвищим органом викон. держ. влади є уряд. Контроль за роботою уряду здійснює президент. Він має право головувати на засіданнях уряду. Вступ на пост новообраного президента тягне за собою складення повноважень урядом. Глава уряду—прем'єр-міністр—щорічно подає парламентові звіт про роботу уряду. Збори нар. представників можуть висловити недовіру прем'єр-міністрові більшістю у дві третини голосів. Президент може не погодитися з рішенням палати. Однак, якщо протягом трьох місяців палата повторно висловить недов іру прем'єр-міністрові, президент або приймає рішення про його відставку, або розпускає збори нар. представників. Система судів К. представлена Верховним судом, Вищим арбітражним судом і Конституційним судом. Судді Конст. суду обираються на 15 років палатами парламенту за поданням президента.

За формою держ. устрою К. — унітарна д-ва. З метою управління тер. країни поділено на області, райони і міста, на рівні яких утворюються місц. органи викон. влади — держ. адміністрації. Представн. органи місц. самоврядування — місц. кенеші — обираються населенням відповідних адм.-тер. одиниць строком на 4 роки.

К. — член ООН з 1992, ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з К. встановлено 19.IX 1992.

В. М. Шаповал.