Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАЛАНКА
   

ПАЛАНКА

(пізньолат. palanca, від лат. phalanx, грец. — військ, загін у строю) —

1) Адм.-тер. одиниця (округ) на Запорожжі часів Нової Січі (1734—75). Виникнення П. зумовлене збільшенням населення на Запорожжі та ускладненням у зв'язку з цим функцій управління і суду. Спочатку було утворено 5 П. Напередодні ліквідації Запорізької Січі існували П.: на прав, березі Дніпра — Кодаць-ка (центр у Новому Кодаку), Бугогардівська (центр у Вербовому) та Інгульська (або Перевізька); на лів. березі — Протовчанська (або Личківська, з центром у Личкові) та Орільська, обидві утворені 1765; Самарська (центр у Самарчику) та Кальміуська; в гирлі Дніпра — Прогнойська (утворена найпізніше). В док-тах ідеться ще про дві П.: Єланчицьку (згадується 1746) та Барвінківську (центр — Барвінківська Стінка).

Управління П. здійснювала паланкова старшина (паланковий полковник, писар, осавул, підписарій і підосавулій), виконуючи військ.-адм. та суд. функції. її обирали під час військової ради на один рік; з 50-х pp. 18 ст. паланкову старшину призначав Кіш Запорізької Січі. Атрибутами влади паланкового полковника були металевий пернач і прапор. Полковники стежили за станом справ у П., організовували прикордонну охорону та розвідку, забезпечували охорону лісів і рибал. угідь на території П., мали право карати злочинців.

2) Укріплення на Запорожжі, місце перебування полкової (паланкової) адміністрації.

Літ.: Яворницький Д. І. Історія запороз. козаків, т. 1. К., 1990; Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус док-тів, т. 1-2. К., 1998-2000.

І. М. Грозовський.

 

Схожі за змістом слова та фрази