Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОМІСІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ НОВОГО УЛОЖЕННЯ (КАТЕРИНИНСЬКА КОМІСІЯ )
   

КОМІСІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ НОВОГО УЛОЖЕННЯ (КАТЕРИНИНСЬКА КОМІСІЯ )

— дорадче зібрання, скликане для створення нового зводу законів — Нового Уложення замість застарілого Соборного Уложення 1649. 14(25).ХІІ 1766 Катерина II видала маніфест, яким проголошувалося утворення названої Комісії. Мета — зміцнення самодержавства та дворян, диктатури. Комісія була утв. шляхом обрання до її складу представників від держ. установ, дворян, найманих солдатів, козацтва, держ. селян, осілих народів (за винятком духівництва і кріпаків). Всього до Комісії було обрано 564 депутати. Структурно вона складалася з т. з. Великої комісії та 19 приватних комісій. Діяльність Комісії почалась у Москві 30.VIІ (10.VIII) 1767, а в лют. 1768 її перевели до Санкт-Петербурга. Катерина II видала спец. «Наказ» — сукупність правил, які визначали розпорядок і діловодство в Комісії, тобто статут Комісії. «Наказ» складався з 24 глав, 655 статей, вступу та 2 доповнень. У ньому найкращою формою правління для Росії проголошувалося самодержавство. «Наказ» неодноразово скорочувався. З нього були вилучені статті про поліпшення становища селян і про обмеження кріпацтва. Депутатам надавалися пільги: призначалася платня, вони звільнялися від смертної кари, тортур, конфіскації майна тощо. Одним із нововведень у діяльності Комісії стали накази депутатам від виборців з викладом пропозицій, проблем і потреб. Найбільше наказів було подано від селян з пропозиціями щодо зменшення податків, з вимогами справедливого суду, права на вільну торгівлю тощо. Представники купецтва вимагали встановлення монополії на торгівлю, суду нарівні з дворянами, а також приписання до купец. стану найзаможніших селян, що займалися торгівлею. Дворяни висловлювалися за розширення своїх привілеїв, а також створення станових судів. Накази, що передавалися виборцями депутатам з України, містили, крім станових питань, пропозиції щодо відновлення посади гетьмана, який би обирався шляхом заг. виборів, обмеження сваволі рос. чиновників, розширення прав укр. губерній у питаннях внутр. управління. Кодифікац. роботи почалися лише на восьмому засіданні — з розгляду наказів від селян. Протягом 14 засідань було прочитано та обговорено 12 наказів від селян. Наступними були: законопроекти про права дворянства (11 засідань), купецтва (46 засідань), про ліфляндські та естляндські привілеї (10 засідань), про юстицію (70 засідань).

Катерина II припинила діяльність Комісії 8(19).XII 1768 під приводом поч. війни з Туреччиною. Після закінчення цієї війни (1774)

Комісія не скликалась, хоч продовжувала існувати до 90-х pp. 18 ст. Вона не розробила до кінця жодної пропозиції і не ухвалила жодного закону.

Діяльність Комісії була першою в історії Росії спробою розглянути потреби всіх верств населення з погляду надання їм певних прав і свобод, а не в аспекті станових пільг та привілеїв. Комісія залишила великий законод. матеріал, який було використано в пізнішій законод. діяльності (при підготовці Жалуваної грамоти дворянству. Жалуваної грамоти містам, Установлення про губернії тощо).

Літ.: Багалеи Д. И. К. истории Екатерин, комиссии для составления проекта Нового Уложения. К., 1885; Латкин В. Н. Законод. комиссия в России в XVIII ст. Истор.-юрид. исследование, т. 1. СПб., 1887; Флоровский А. В. Из истории Екатерин, законод. комиссии 1767 г. Вопрос о кре-пост. праве. О.. 1910.

С.В. Максимова, О. В. Черній.

 

Схожі за змістом слова та фрази