Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow папо-парти arrow ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ У ПЕРІОД ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941—45
   

ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ У ПЕРІОД ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941—45

— нар. боротьба проти нім.-фашист. загарбників на тимчасово окупованій території СРСР; складова частина Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—45. За своїм класовим змістом це була боротьба за захист завоювань соціалізму, за своїм характером і розмахом — всенар. рух, в якому активну участь брали представники робітн. класу і селянства, всіх соціальних верств, усіх націй і народностей багатонаціонального Рад. Союзу. Почав розгортатися з перших днів фашист. навали. За велінням серця населення окупованих гітлерівцями районів Росії, України, Білорусії, Латвії, Литви, Естонії, Молдавії, Карелії разом з усім рад. народом піднялося на священну визвольну війну за свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини. Найбільш активною формою партизан. руху були бойові дії збройних формувань, найбільш масовою — опір всього населення екон., воєнним, політ. та ідеологічним заходам окупантів. Натхненником і організатором руху стала Комуністична партія. Бойову програму партизан. війни накреслила Директива РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 29.VІ 1941 та постанова ЦК ВКП(б) від 18.VІІ 1941 "Про організацію боротьби в тилу німецьких військ". Для керівництва всім рухом і координації його дій з операціями Червоної Армії ЗО.V 1942 рішенням Держ. Комітету Оборони при Ставці Верховного Головнокомандування було створено Центр. штаб партизан. руху (ЦШПР). Цим самим рішенням було створено Український штаб партизанського руху. Згодом було створено ін. республіканські та обласні штаби.

Для безпосереднього керівництва нар. боротьбою організовано партійне підпілля. Зокрема, 1943 діяли нелегальний ЦК КП(б) України, підпільні ЦК КП(б) Білорусії (створені в жовтні 1942), Оперативна група ЦК КП(б) Латвії, Оперативна група ЦК КП(6) Литви, 24 підпільні обкоми та обкоми прифронтових областей, понад 370 окружкомів, міськкомів, міжрайкомів, райкомів партії, 12 обласних, бл. 300 окружних, міських, районних та ін. комсомольських к-тів, розгалужена мережа парт., комсомольських та ін. патріотичних орг-цій. Комуністичне підпілля вело безстрашну ідейно-політ. роботу серед населення, використовуючи для цього весь арсенал набутих партією засобів. На окупованій тер. СРСР підпільники випускали понад 400 газет, дійовим засобом агітації стало видання листівок. Підпільники були організаторами масового опору населення заходам окупаційної влади. Широких масштабів набула диверсійна боротьба і розвідувальна діяльність підпілля, пропагандист. робота серед окупаційних військ. З наближенням Червоної Армії комуністичне підпілля переходило до відкритої збройної боротьби проти фашистів і їхніх прислужників, організувало захист від розграбування і зруйнування ними міст, еіл, підприємств, культур.-осв. закладів, від вивезення до Німеччини рад. людей. У ряді районів воно організувало широкий повстанський рух (див., зокрема, Павлоградське повстання 1943). Підпільники і населення повсюдно подавали найактивнішу і найрізноманітнішу допомогу рад. воїнам-визволителям, які очищали рад. землю від фашист. загарбників. Самовіддана боротьба проти окупантів була героїчним подвигом робітників, селян та інтелігенції, керованих комуністичним підпіллям. Велику увагу ЦК ВКП(б), місц. парт. органи і комуністичне підпілля приділяли створенню, будівництву і нарощуванню сил збройних партизан. формувань, поліпшенню керівництва їхніми бойовими діями. Вже на кінець 1941 на окупованій ворогом тер. СРСР діяло понад 2 тис. озброєних партизан. формувань чисельністю 90 тис. чол. і велика кількість бойових диверсійних груп. У тилу ворожої групи армій "Північ" збройну боротьбу вели понад 18 тис. партизанів Карелії, Ленігр. і Калінін. областей. ЗО тис. партизанів Моск., Смол., Орлов. областей та Білорус. PCP діяли в тилу групи фашист. армій "Центр". У тилу групи армій "Південь", що наступала на Україні, діяло понад 35 тис. партизанів. Зростання збройних партизан. сил супроводилось об'єднанням дрібних партизан. загонів у великі з'єднання, здатні розв'язувати оперативні завдання. Такими з'єднаннями були: партизан. бригада Н. Г. Васильєва і С. А. Орлова в Ленінгр. обл., з'єднання Д. В. Ємлютіна і А. Д. Бондаренка — в Орлов. обл., Т. П. Бумажкова, A. П. Бринського, К. П. Орловського і Ф. І. Павловського — в Білорусії, Ф. Т. Рижикова і А. Г. Різниченка, С. А. Ковпака і С. В. Руднєва, О. М. Сабурова і 3. А. Богатиря, О. Ф. Федорова і B. М. Дружиніна — на Україні та багато інших. Ще більше зросла збройна партизан. боротьба після розгрому нім.-фашист. військ під Москвою. На кінець 1942 ЦШПР та місц. партизан. штаби мали зв'язок з більш як 800 партизан. формуваннями чисельністю понад 120 тис. чол. Партизан. формування перетворилися на грізну для ворога силу. їхні активні дії були вагомою допомогою Червоній Армії, що героїчно билася проти нім.-фашист. військ на фронті (див., зокрема, "Сарненський хрест"). Рад. партизан. рух став справжнім "регулярним другим фронтом". Для боротьби з ним гітлерівське командування з серед. 1942 використовувало, крім великої кількості спец. каральних військ, 10% усіх сухопутних сил Німеччини, у той час як проти англо-амер. військ і на окупованих територіях ін. країн — 1,2%.

Найвищого розмаху набула збройна боротьба партизанів у період масового вигнання ворога з тер. СРСР, початок якому поклали розгром фашистів під Сталінградом і наступні блискучі переможні операції Червоної Армії. Протягом 1943 збройні партизан. сили зросли більш як у два рази і становили наприкінці року понад 250 тис. чол. Зросло мистецтво їхніх бойових дій, поліпшилося планування операцій у масштабі областей, республік і в цілому на всій окупованій тер. СРСР. Партизан. дії тісно пов'язувалися з стратегічними та оперативними задумами Верховного Головнокомандування. В період Курської битви 1943, згідно з планом ЦШПР, були проведені великі операції на залізничних комунікаціях ворога, що ввійшли в історію під назвою "Ковельський вузол", "Рейкова війна" та "Концерт". Велику допомогу Червоній Армії подавало населення партизанських країв і зон (див. також Партизанські рейди). Ефективною була взаємодія партизанів з частинами Червоної Армії. За планом ЦШПР у форсуванні Дніпра брало участь 10 великих партизан. з'єднань України, заг. чисельністю 17 332 чол. Вони з боями захопили і утримували до підходу Червоної Армії 25 переправ через Десну, Дніпро і Прип'ять. За єдиним планом, чітко і злагоджено діяли партизан. формування з військами Ленінгр. і Волховського фронтів у січні — лютому 1944. Згідно з планом операції в ній брало участь 13 партизан. бригад. У Білоруській операції 1944 Червоної Армії за планом ЦШПР брало участь 159 партизан. бригад і 49 загонів. Після вигнання з тер. СРСР нім.-фашист. загарбників багато рад. партизанів на прохання братніх партій вели боротьбу в тилу ворога на тер. Польщі, Чехословаччини, Румунії і Угорщини, допомагали народам цих країн в організації партизан. руху. Десятки тисяч рад. людей брали активну участь у європ. Русі Опору у Франції, Італії, Бельгії, Голландії, Норвегії, Югославії та ін. країнах, у підпільній боротьбі в фашист. таборах смерті та "робочих таборах".

Протягом всієї війни рад. партизан. рух подавав істотну допомогу героїчній Червоній Армії, зробив гідний внесок у всесвітньо-істор. перемогу Рад. Союзу. Батьківщина високо оцінила масовий героїзм учасників партизан. руху. їм було вручено 184 тис. орденів і медалей. 234 чол. удостоєні звання Героя Рад. Союзу, два керівники нар. боротьби — С. А. Ковпак і О. Ф. Федоров удостоєні цього звання двічі. Істор. досвід рад. партизан. руху в роки Великої Вітчизн. війни є багатющим надбанням світового революц.-визвольного руху. Карту див. на окр. арк., с. 192—193.

Літ.: Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 — 1945. Документы и материалы, т. 1 — З.К., 1980; Українська PCP у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 — 1945 рр., т. 1—3. К.. 1967—69; Клоков В. И. Всенародная борьба в тылу немецко-фашистских оккупантов на Украине. 1941 — 1944. К., 1978; Коваль М. В. Борьба населения Украины против фашистского рабства. К., 1979; Слинько І. І. Підпілля і партизанський рух на Україні. На завершальному етапі визволення. 1944 р. К., 1970; Бречак І. М., Клоков В. І., Русак А. В. Під прапором інтернаціоналізму. Зарубіжні антифашисти в партизанській боротьбі на Україні 1941-1944 рр. К. 1970.

Г. М. Мултих.

Партизанський рух у період великої вітчизняної війни 1941—45 - leksika.com.uaПартизанський рух у період великої вітчизняної війни 1941—45 - leksika.com.uaПартизанський рух у період великої вітчизняної війни 1941—45 - leksika.com.ua

Партизанський рух у період великої вітчизняної війни 1941—45 - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази