Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ
   

ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ

- один з осн. елементів монархіч. системи правління. Означає перехід влади монарха від одного представника цар. (королів.) сім'ї (династії) до іншого у визначеному порядку: встановлюється коло осіб, які мають право на престол, і черговість його зайняття. Існує три способи заміщення вакант. престолу: обрання, заповіт (призначення) і закон (коли порядок наслідування визначається заг. законами, конституцією, сімейним статутом або договором).

Визначення черговості — це порядок старшинства і право участі жінок. За старшинством П. поділяється на сеньйорат (перевагу має старший за віком), майорат (найближчий родич), первородство (ст. син та його нащадки). Відповідно до участі жінок існує три осн. системи П.: салічна, яка зводиться до того, що П. здійснюється тільки по чол. лінії і жінки з кола спадкоємців престолу виключаються повністю (Швеція); кастильська, що не виключає права жінок, але надає перевагу чоловікам, напр., мол. брат виключає ст. сестру (Великобританії); австрійська, що не виключає жінок, але надає перевагу всім чоловікам та всім чол. лініям, і жінка може зайняти престол лише в тому випадку, коли повністю закінчується все чол. потомство і всі чол. лінії. У деяких араб, країнах існує особлива форма П. — т. з. кланова, коли спадкоємця престолу вибирає правляча сім'я на сімейній раді (Саудівська Аравії, Кувейт, Катар). У Київській Русі правила князів, династія Рюриковичів. Великим київ, князем в 11 — 1-й пол. 13 ст. ставав старший у роду, тому київ, стіл переходив від ст. брата до молодшого, а якщо ця лінія закінчувалася, вел. князем ставав ст. син ст. брата. Це правило часто порушувалося; збройні конфлікти між ст. сином і братом покійного вел. князя були для цього періоду звичайним явищем.

У 1654—57, на поч. існування Гетьманської України (див. Гетьманщина), відбувалася б-ба двох тенденцій: перетворення д-ви в монархію у формі спадкоємного гетьманату чи в оліїархічну (старшинську) республіку. Б. Хмельницький добився серйозних успіхів в утвердженні гетьм. влади. Усвідомлюючи небезпеку для д-ви від міжусобиць старшин, угруповань і окр. осіб, він спочатку добився визнання від рос. уряду пожиттєвості гетьм. влади, а в ост. рік свого життя реалізував ідею її спадкоємності: у квіт. 1657 Корсун. рада обрала гетьманом його сина Юрій. Істор. обставини перешкодили здійсненню цього наміру. Спробу перетворити гетьм. владу на спадкову робили й ін. укр. гетьмани.

Літ.: Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. К., 1992; Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 2. К., 1997; Смолій В. А., Степанков В. С. Укр. держ. ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції реалізації. К., 1997.

М.Д. Ходаківський.

{mospag ebreak}