Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
   

ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

- складова частина злочинності, суб'єктами якої є неповнолітні. За чинним зак-вом крим. відповідальність поширюється на осіб, яким до скоєння злочину виповнилося 16 років, і лише за окремі з них (убивство, посягання на життя судді, працівника правоохор. органу, члена громад, формування з охорони громад, порядку або військовослужбовця, умисне нанесення тілесних ушкоджень, які спричинили шкоду здоров'ю, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, злісне або особливо злісне хуліганство та деякі ін.) крим. відповідальність настає з 14 років (ст. 10 Кримінального кодексу України).

Встановлення мін. віку крим. відповідальності зумовлено тим, що її основою повинна бути здатність людини певного рівня розвитку (соціалізації) усвідомлювати соціальний смисл і значення своєї поведінки, керувати нею у межах закону. Така здатність у деяких неповнолітніх зменшується внаслідок недостатнього розумового розвитку та ін. граничних станів психіки у межах осудності і не відповідає паспортному віку підлітка. Питання про можливість притягнення до крим. відповідальності в цьому разі вирішується за допомогою психолого-психіатричної експертизи.

Абс. більшість скоюваних неповнолітніми злочинів — це крадіжки та хуліганські дії. Питома вага умисних убивств, тілесних ушкоджень та зґвалтувань невелика. Понад 80 % усіх злочинів неповнолітні скоюють за місцем проживання, зокрема у складі групи (до 70 %). При цьому значна кількість злочинів неповнолітніх не є суспільно небезпечними, що є підставою для застосування до них примус, заходів виховного характеру, передбачених у ст. 11 КК України. Визнання злочину таким, що не має значної сусп. небезпечності, залежить від об'єкта посягань, факт, наслідків злочину, спрямованості умислу, способу дій, конкр. умов скоєння злочину та ін. обставин. Згідно з п. З ст. 51 КК примус, заходи виховного характеру є різновидом звільнення особи від крим. відповідальності. Вони не застосовуються при скоєнні злочинів, віднесених законом до тяжких (ст. 7 КК).

3. н. має ті самі соціальні причини, що й злочинність дорослих, але механізм її своєрідний. Оскільки особистість підлітка (її соціальні характеристики, відповідальні за зміст поведінки) лише починає складатися в єдину систему, особливого значення набувають вади морального й розумового розвитку. Ситуація протиправної поведінки неповнолітніх почасти характеризується неповнотою усвідомлення скоюваних суспільно небезпечних дій, їх мотивів і цілей. Чітко простежується зв'язок між «важким» дитинством і правопорушеннями неповнолітніх, у т. ч. злочинами. Найчастіше 3. н. — це результат неправильного виховання, відсутності догляду батьків за дітьми, матеріальних нестатків, притаманних сусп-ву деструкцій та суперечностей, негат. впливу оточення за відсутності моральних бар'єрів та ін.

С. А. Тарарухін.

 

Схожі за змістом слова та фрази