Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Х-харк arrow ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
   

ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ

— адм.-тер. одиниця в пн.-сх. частині України з кін. 18 до поч. 20 ст. Після ліквідації за царським указом від 12 (23).XII 1796 Харківського намісництва утворено Слобідсько-Українську губ. За указом від 5 (17).XII 1835 її перейменовано на X. г. Адм. центром був Харків. X. г. складалася з 11 повітів. За даними 1910, в X. г. було 4218 населених пунктів, з них 17 міст; населення — 3417 тис. чол. В екон. відношенні X. г. була аграрно-промисловою. За даними 1901, на 340 пром. підприємствах працювали 38 372 робітники. В серпні 1898 створено Харківський комітет РСДРП. Робітники X. г. брали участь у Загальному страйку на Півдні Росії 1903, в політ. страйках і збройних виступах під час революції 1905—07 в Росії (див. Люботинське збройне повстання 1905). Селяни брали участь у Полтавсько-Харківському селянському повстанні 1902, агр. виступах під час революції 1905—07 в Росії. Рад. владу в X. г. встановлено в грудні 1917. За постановою ВУЦВК від 3.VІ 1925

X. г. було ліквідовано, а її територія ввійшла до складу Ізюмського, Куп'янського, Старобільського, Сум. і Харків. округів.

Літ.: Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. К., 1967; Статистика землевладения 1905 г., в. 33. Харьковская губерния. СПБ, 1906.

 

Схожі за змістом слова та фрази