Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Енциклопедичний словник-довідник з туризму arrow с arrow СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
   

СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ

- головний православний храм Русі. Збудований у 1017-1032 рр. князем Ярославом Мудрим на місці переможної битви киян з печенігами. Ім'я зодчого невідоме. Собор був релігійним, суспільно-політичним, культурним центром Русі, тут відбувалися "посаження" великих київських князів, збиралися віче, вівся літопис. У соборі знаходилися також школа й скрипторій - приміщення для переписування й перекладу книжок. У ньому Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку (як вважають деякі дослідники, вона й дотепер зберігається в підвалах собору), а в 1054 р. він сам був похований тут у мармуровому саркофазі. У князівській усипальниці, Володимирсько-му нефі собору, поховані також Ізяслав Ярославич (1078), Всеволод Ярославич (1093), Ростислав Всеволодович (1094), Володимир Мономах (1125). На внутрішніх стінах собору збереглося бл. 300 графіті - написів і малюнків ХІІ-ХШ ст. Собор належить до п'ятинефного хрестовокупольного (візантійського) типу. Початкова ширина - 55 м, довжина без апсид - 37 м. Відкриті галереї ніби сполучали храм з навколишнім простором, фасади були прикрашені цегляними орнаментами й фресковими розписами, фрагменти яких можна побачити й нині. Спершу собор мав класичні "візантійські" романські форми і був, можливо, 25- або 13-купольним. 13 центр, куполів храму, вкриті листами свинцю, символізували Христа й апостолів. Фасади були не оштукатурені, а оздоблені декоративними нішами, орнаментом, живописом. Ще в 1651 р. храм зберігав свої початкові форми. Надалі він обріс прибудовами і надбудовами, 12 давніх куполів були розібрані. У 1685-1707 рр., коштом і клопотами гетьмана-будівничого Івана Мазепи, собор ґрунтовно перебудували в стилі бароко, спорудили 6 нових куполів, поновили дзвони, один з яких потім довго називали "Мазепиним". Після пожежі 1696 р., яка знищила дерев'яні будівлі собору, Мазепа збудував муровану Софійську дзвіницю (зберігся її цоколь), трапезну з льохами, підземними ходами, хлібною тощо, другі поверхи над зовнішньою галереєю. На сх. і зх. фасадах собору було зведено фігурні фронтони. В 1744-1748 рр., при митрополиті Р. Заборовському, фронтони і барабан центр, купола було оздоблено ліпними орнаментами, в соборі встановили новий іконостас і срібні царські врата. Внутрішній простір храму залишився майже незміненим. Навпроти входу міститься знаменита мозаїка "Богоматір Нерушима Стіна", захисниця киян у часи татарської навали. За переказами, в 1240 р. татари довго і безуспішно били тараном у стіну собору, в якому сховалися мешканці міста - саме з того боку, де знаходився образ Богоматері. В центрі купола - гігантський образ Христа-Пантократора (Вседержителя), нижче - образи 4 архангелів, ще нижче - 12 апостолів. Спочатку вівтарна частина собору від склепіння до підлоги була вкрита мозаїчними картинами, виконаними на золотому мозаїчному тлі, однак вони не збереглися. Нині територія архітектурно-історичного заповідника "Софійський музей" включає Софійський собор, дзвіницю (перша пол. XVIII - XIX ст.), Трапезну церкву (1722), будинок бурси (1763-1764), будинок митрополита (1722-1730), братський корпус (1750-1760), консисторію (1722-1730), пд. надбрамну башту (кін. XVII - поч. XVIII ст.), браму Заборовського (1746), стіни й пристінні келії (ХУІІІ-ХІХ ст.). Статус державного заповідника собор отримав у 1934 р. З 50-х рр. провадяться реставраційні роботи, які супроводжуються дослідженнями пам'яток ансамблю. У 1990 р. собор зарахований до Списку ЮНЕСКО

 

Схожі за змістом слова та фрази