Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ
   

МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ

— гостре інфекційне захворювання людини, збудником якого є менінгокок. Від хворої людини або менінгококоносія М. і. передається повітряно-крапельним шляхом. Ознаки М. і. дуже різні. Здебільшого зараження менінгококом не викликає будь-яких хворобливих явищ; найчастіше розвивається запальний процес у носоглотці — менінгококовий назофарингіт. Іноді менінгокок потрапляє у кров'яне русло (менінгококцемія), головний (менінгіт, менінгоенцефаліт) і спинний мозок (менінгоенцефаломієліт). При М. і. можуть виникати ураження надниркових залоз, що спричинює функціональні розлади судинного тонусу (падає артеріальний тиск), з'являються різні за формою і розміром гакірні висипи. Іноді уражуються суглоби (поліартрит), серце (міокардит, ендокардит, перикардит), легені (пневмонія) тощо. Нерідко спостерігаються і тяжкі форми, коли менінгіт або менінгоенцефаліт поєднується з менінгококцемією, ендокардитом, поліартритом тощо. Лікування — лише в стаціонарі.

М. Я. Ващенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази