Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕОРІЯ
   

ТЕОРІЯ

(грец. — розгляд, міркування, вчення). 1) В широкому розумінні — особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну дійсність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організовується і спрямовується Т. Діалектичний матеріалізм виходить з того, що сила Т.— в її єдності з практикою. Прикладом цього може служити діалектичний взаємозв'язок революц. Т. і революц. практики в процесі розвитку суспільства. 2) У вузькому розумінні — форма вірогідних наук. знань, що дає цілісне уявлення про закономірності і суттєві характеристики об'єктів. Від ін. форм наук. відображення (абстракції, гіпотези тощо) Т. відрізняється насамперед будовою і пізнавальними функціями. Характерним для будови Т. є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша з них, вихідна, формулює фундаментальні закони чи властивості об'єктів і становить основи Т. Друга, похідна група, формулює залежні від фундаментальних закони або властивості, що з тією чи ін. силою логічної необхідності виводяться з першої. Вихідні твердження називають принципами, постулатами або аксіомами, похідні — логічними наслідками, висновками або теоремами. Тісний логічний зв'язок між поняттями і твердженнями, що визначається способом доведення їхньої істинності (шляхом логічного виведення або аргументації фактами), надає Т. характеру цілісної системи знання. Тому побудова Т. виступає водночас і систематизацією наук. знань. У пізнавальному відношенні Т. є узагальненням об'єктивних фактів, способом опису та пояснення закономірностей реальної дійсності, засобом передбачення наукового. Кожна розвинена наука будується з багатьох пов'язаних між собою Т., особливе місце серед яких посідають т. з. фундаментальні Т., що становлять основу розвитку науки і формують пануючий у ній стиль мислення. Т. здебільшого виникає у вигляді наук. гіпотези, яка перетворюється на теорію внаслідок підтвердження її експериментом, спостереженням тощо. Остаточним критерієм істинності теорій є суспільно-істор. практика.

П. Ф. Йолон.

 

Схожі за змістом слова та фрази