Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow папо-парти arrow ПАРИЗЬКІ МИРНІ ДОГОВОРИ 1947
   

ПАРИЗЬКІ МИРНІ ДОГОВОРИ 1947

— підписані 10.ІІ в Парижі державами-переможницями в другій світовій війні 1939—45 з колишніми союзниками Німеччини в Європі — Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією. Проекти договорів згідно зрішеннями Потсдамської конференції 1945 було підготовлено Радою міністрів закорд. справ СРСР, США, Великобританії і Франції (вересень — жовтень 1945 і квітень — липень 1946), нарадою міністрів закорд. справ СРСР, США і Великобританії (грудень 1945), нарадою заст. міністрів закорд. справ (лютий — квітень 1946) і розглянуто на Паризькій мирній конференції 1946. Набули чинності 15.ІХ 1947. Договір з кожною з п'яти д-в підписано тими д-вами-переможницями, які перебували з нею в стані війни. В преамбулах договорів зафіксовано притінення стану війни і зобов'язання д-в-переможниць сприяти прийняттю п'яти переможених країн до ООН. П. м. д. з усіма д-вами, крім Фінляндії, що не була окупована, містять постанови про термін виведення союзних військ.

Мирний договір з Італією — підписаний СРСР, Великобританією, США, Китаєм, Францією, Австралією, Бельгією, Білорус. PCP, Бразілією, Грецією, Ефіопією, Індією, Канадою, Нідерландами, Новою Зеландією, Польщею, Південно-Афр. Союзом, Укр. PCP, Чехословаччиною і Югославією. Договір визначив зміну італо-югосл. кордону на користь Югославії, до складу якої відійшли п-ів Істрія і частина Юлійської Крайни, м. Фіуме (Рієка), о. Пе-лагоза з прилеглими островами і комуна Зара з прилеглими островами. Трієст було перетворено на т. з. Вільну територію. Згодом, за італо-югосл. угодою від 5.Х 1954, Трієст і зону з населенням бл. 290 тис. чол. було передано під управління Італії, а зону з населенням бл. 70 тис. чол.— під управління Югославії. До деканеські о-ви відійшли до Греції. Італо-франц. кордон зазнав деяких змін на користь Франції, якій було передано перевал Малий Сен-Бернар, плато Мон-Сені, Мон-Табор-Шабертон і невеликі ділянки у верхів'ях річок Тіне, Везубія і Ройя. Італія відмовлялася від своїх колоній в Африці

— Лівії, Італ. Сомалі, Ерітреї, визнала незалежність і суверенітет Албанії та Ефіопії. Договір зобов'язав Італію надати всім громадянам осн. свободи (слова, друку, релігії тощо), не дозволяти відродження фашист. орг-цій, забезпечити затримання і віддання до суду воєнних злочинців і громадян союзних д-в, які співробітничали з ворогом під час війни, скоротити армію до 250 тис. чол., військ.-мор. сили—до 25 тис. чол., військ.-повітр. сили — до 25 тис. чол., не виробляти і не випробовувати ніяких видів атомної зброї і керованих снарядів, виплатити репарації: СРСР — 100, Греції —105, Югославії — 125, Албанії— 5, Ефіопії — 25 млн. дол. Але після підписання договору Італія 1949 вступила до НАТО, чисельність її армії значно перевищила дозволені договором норми, на тер. Італії розміщено амер. ракетні бази. Багатьох воєнних злочинців не було покарано. Італ. уряд не виплатив репарації Рад. Союзові.

Мирний договір з Фінляндією — підписаний СРСР, Великобританією, Австралією, Білорус. PCP, Індією, Канадою, Новою Зеландією, Південно-Афр. Союзом, Укр. PCP і Чехословаччиною. Договір визначив кордони Фінляндії за станом на 1.І 1941, підтвердив повернення Фінляндією Рад. Союзові області Петсамо (Печенга), добровільно переданої Фінляндії Рад. д-вою за мирними угодами від 14.X 1920 і 12.III 1940, зобов'язав Фінляндію надати Рад. Союзові на 50 років територію в районі Порккала-Удд для створення рад. військ.-мор. бази (1955 СРСР достроково відмовився від цих прав), передбачав збереження демілітаризації Аландських о-вів, обмежив фін. армію 34 400 чол., військ.-мор. флот — 4500 чол.; військ.-повітр. сили — 60 літаками (особовий склад 3000 чол.). Фінляндія зобов'язалася відшкодувати збитки, завдані Рад. Союзові (300 млн. дол.), і повернути цінності, вивезені з рад. території.

Мирні договори з Болгарією, Румунією, Угорщиною — підписані СРСР, Великобританією, США, Австралією, Білорус. PCP, Укр. PCP, Чехо-словаччиною, Індією, Новою Зеландією, Південно-Афр. Союзом, а також Грецією (з Болгарією), Канадою (з Румунією і Угорщиною), Югославією (з Болгарією і Угорщиною).

Договори встановили кордони Болгарії за станом на 1.І 1941, кордони Угорщини з Австрією, Румунією і Югославією — за станом на 1.І 1938 (рішення Віденських арбітражів 1938 і 1940 було анульовано); кордон між Угорщиною і Чехословаччиною дещо змінено на користь Чехословаччини в районі Братіслави, кордони Румунії встановлено за станом на 1.І 1941, за винятком румуно-угор. кордону, який відновлено за станом на 1.І 1938 (Трансільванію повернуто Румунії), і рад.-рум. Кордону. визначеного рад.-рум. угодою від 28.VI 1940. Політ. постанови договорів гарантували громадянам цих країн демократичні свободи, заборону фашист. орг-цій тощо; військ. постанови регулювали питання про склад збройних сил цих д-в. Договори визначили суму репарацій з Болгарії, Румунії та Угорщини. Болгарія зобов'язалася виплатити репарації Греції та Югославії, Угорщина — Рад. Союзові, Чехословаччині та Югославії, Румунія — Рад. Союзові. Було визнано право країн, що зазнали агресії, на реституцію майна, вивезеного з їхньої території, а також право Рад. Союзу на всі нім. активи в Болгарії, Румунії та Угорщині (згодом Рад. Союз відмовився від значної частини компенсацій, сприяючи екон. розвиткові цих країн). Договори містять положення щодо Дунаю, режим якого було остаточно визначено Белградською конференцією 1948.

П. м. д., підготовлені за активною участю Рад. Союзу, зберігали незалежність переможених країн і створювали умови для їхнього мирного демократичного розвитку.

Видання: Мирный договор с Болгарией. M., 1947; Мирный договор с Венгрией. М., 1947 Мирный договор с Румынией М., 1947; Мирный договор с Италией. М., 1947; Мирный договор с Финляндией. М., 1947.

О. В. Долинський.

 

Схожі за змістом слова та фрази