Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШКОДА
   

ШКОДА

(польс. від давньонім. — втрата, збиток) — в загальнотеор. розумінні зменшення або знищення майнової, немайнової чи ін. сфери потерпілого. В цив. праві розрізняється майнова і моральна (немайнова) Ш. Під майновою Ш. слід розуміти будь-яке зменшення чи знищення майн. суб'єктивного права, охоронюваного законом інтересу чи майн. блага, що спричиняє втрати у потерпілого. Майнова Ш. відшкодовується або шляхом відшкодування завданих збитків, або в натурі (ст. 22 ЦивК України). Від поняття «майнова шкода» слід відрізняти поняття «майнові збитки», які є екон. (вартісним, грошовим) еквівалентом завданої майнової Ш. До майн. збитків відносять втрати, що їх особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі; витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За заг. правилом, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст. 22 ЦивК). Підстави та порядок відшкодування майнової Ш. передбачені ст. 623, 625, 1166, 1169-1211 ЦивК. Поняттям «моральна (немайнова) шкода» охоплюються втрати немайн. характеру внаслідок моральних та/чи фіз. страждань або ін. негат. явищ, заподіяних фіз. чи юрид. особі незакон. діями або бездіяльністю ін. осіб. Розрізняють поняття моральної та немайнової Ш. Відмінність між ними в тому, що моральна Ш. може бути завдана виключно фіз. особі, оскільки саме вона як біопсихосоціальна істота здатна переживати моральні та фіз. страждання. Під поняттям «немайнова шкода» у цьому випадку розуміють Ш.. заподіяну юрид. особі, тобто втрати немайн. характеру, що сталися через приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товар, знак, вироб. марку, розголошення комерц. таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Завдана моральна Ш. відшкодовується грішми, ін. майном або в ін. спосіб (ст. 23). При відшкодуванні моральної шкоди розмір її грош. відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фіз. та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, котра завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням ін. обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості. Підстави та порядок відшкодування моральної шкоди в цив. праві визначаються ст. 1167, 1168.

Певну специфіку має Ш., завдана життю та здоров'ю людини. Особливість її полягає у тому, що вона завдається переважно у вигляді каліцтва, ін. ушкодження здоров'я або смерті. Підстави і порядок відшкодування цієї III. передбачені ст. 1168, 1195-1208. У крим. праві стосовно категорії Ш. оперують поняттями «істотна», «значна», «велика», «особливо велика», «завдана у великому розмірі», «завдана в особливо великому розмірі» тощо. Універсального визначення цих понять у крим. зак-ві немає. Розмір Ш. диференціюється залежно від виду суспільно небезпечного діяння та суттєво впливає на призначення крим.-прав, санкції. Так, відповідно до ст. 205 КК України, великою визнається Ш., розмір якої у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гр-н (для фіз. осіб) та в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гр-н (для д-ви або юрид. осіб). Відповідно ж до ст. 206, 208—213 КК ПІ. вважається великою, якщо вона у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гр-н. Певними особливостями характеризується поняття Ш. і в ін. галузях права. Так, у труд, праві застосовують поняття «матеріальна шкода», яким охоплюється переважно пряма дійсна шкода, завдана одним із суб'єктів труд, правовідносин.

Літ.: Белякова А. М. Гражд.-правовая ответственность за причинение вреда: Теория и практика. М., 1986; Донцов С. Е., Маринина М. Я. Имущественная ответственность за вред, причиненный личности. М., 1986; Эрделевский А. М. Моральный вред и компенсация за страдания. М, 1997; Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. К., 2002.

Р. О. Стефанчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази