Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Х arrow ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
   

ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ

— античний поліс Пн. Причорномор'я

Херсонес Таврійський - leksika.com.ua

(збереглися його руїни на околиці сучасного м. Севастополя). Засноване як місто-колонія Гераклеї Понтійської (давньогрецького поліса на малоазійському березі Чорного м.) у 422—421 до н. е. Припинив існування у пізньому Середньовіччі. Розквіт X. Т. припадає на кін. 4—3 ст. до н. е. За формою держ. правління — рабовласницька республіка. В кін. 4 ст. до н. е. став централіз. елліністичною д-вою. Законод. органами в Херсонесі були нар. збори, а також їх пост, орган — рада, до якої обирали представників від кожної філи з-поміж повноправних гр-н, що досягли 30-річного віку. Виконавчими органами були різноманітні колегії: архонтів, на яких, зокрема, покладався контроль за діяльністю стратегів та ін. магістратур у сфері дотримання правопорядку (ймовірно, що за афін. традицією перші архонти мали право призначати собі по два заступники — паредри); стратегів, які опікувалися військом та безпекою д-ви, командували, окрім іншого, спец, військ, підрозділами, що несли охоронно-патрульну службу й у надзв. випадках використовувалися для припинення масового безладдя; номофілаків — наглядачів за дотриманням законів, за держ. органами та окр. чиновниками. Викон. владою наділялися також окремі урядовці. Серед них — астиноми — міські наглядачі, які опікувалися саніт. та громад, порядком. Вони могли заарештовувати та ін. чином карати осіб за порушення правил моральності. Агораноми здійснювали нагляд за торгівлею в місті, конфісковували та знищували зіпсовані товари, наглядали за чистотою і порядком, справляли з іноз. торгівців мито. Своєю владою вони могли вирішувати суперечки між покупцями та продавцями. Мали право прямо на місці карати різками іноземців і рабів, а з гр-н стягти штраф чи арештувати їх. Серед ін. посадових осіб були також діойкети, скарбники, гімнасіархи, епімелети. Основні риси прав, системи Херсонесу запозичені з метрополії. Водночас відчувалися і місцеві впливи — звичаїв та традицій сусід, племен. Серед найвідоміших пам'яток права Херсонеського поліса — присяга херсонеситів; договір 179 до н. е. про дружбу та взаємну допомогу між Херсонесом і понтійським царем Фарнаком, низка проксенічних (міжполісних) декретів різного часу; закон про амністію політ, злочинців 1-ї чверті 3 ст. до н. е.; листи намісника Нижньої Мезії Тертулія до посад, осіб Херсонесу і начальників рим. гарнізону, розміщеного в місті, з приводу податків.

У 1979 на тер. антич. поліса утворено Херсонеський держ. істор.-археологічний заповідник. Указом Президента України від 11.Х 1994 йому надано статус національного і назву «Херсонес Таврійський». Див. також Античні держави Північного Причорномор'я.

Літ.: Латышев В. В. Эпиграфические данные о гос. устройстве Херсонеса Таврического. «Журн. М-ва нар. просвещения», 1884, июнь; Гайдукевич В. Ф. История антич. городов Сев. Причерноморья. В кн.: Антич. города Сев. Причерноморья. М.—Ленинград, 1955; Кадеев В. И. Херсонес Таврический в первых веках н. э. X., 1981; Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская и Херсонес Таврический. М., 1986; Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко И. Д. Жизнь и гибель Херсонеса. К., 2000.

О. А. Гавриленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази