Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НЕВОЛІН
   

НЕВОЛІН

Костянтин Олексійович [1806, м. Орлов, тепер Кіров, обл., Росія — 6(18).X 1855, м. Бріксен, тепер Брук, Австрія; перепох. 25.V (6.VI) 1856, Петербург] - рос. і укр. правознавець, доктор законознавства з 1835, професор з 1835, чл.-кор. Рос. АН з 1853. За-кін. 1828 Моск. дух. академію. Тоді ж був прийнятий на службу у II відділення Власної його імператор, величності канцелярії, де брав участь у кодифікації зак-ва і водночас вивчав курс законознавства (під кер. М. А. Балудянського). В 1829— 32 вивчав юрид. науки у Берлін, ун-ті під кер. К Ф. Савіньї, після повернення знову працював в імператор, канцелярії. 1836 був затв. ординарним професором каф. енциклопедії законознавства Київ, ун-ту Св. Володимира. В 1837—43 був ректором ун-ту. Часто виконував обов'язки керівника Київ, учбового округу. З 1843 — в Санкт-Петерб. ун-ті: ординар, професор каф. рос. цив. законів, загальних, особливих та місцевих; проректор і декан юрид. ф-ту (з 1847); зав. каф. енциклопедії законознавства (з 1848). Від 1849 — зав. каф. історії рос. законодавства в Петерб. уч-щі правознавства. Водночас (з 1853) працював в імператор, канцелярії. Був членом к-ту військ.-навч. закладів, членом кодифікац. відділення військ, м-ва, консультантом при м-ві юстиції, д. чл. Російського геогр. т-ва. Мав чин дійсного статського радника. В травні 1855 виїхав для лікування сухот спочатку до Німеччини, потім до Австрії, де й помер.

Неволін К.О. - leksika.com.ua

За своїми наук, поглядами Н. був послідовником гегелів. правової філософії та істор. школи права. Він досліджував проблеми теорії д-ви, історії та філософії права. Автор фундам. праць: «Енциклопедія законознавства» (т. 1—2, 1839-40, перевид. 1997), «Формування управління в Росії від Івана III до Петра Великого» (1844), «Історю російських цивільних законів» (т. 1—3, 1851), «Про п'ятини і погости новгородські в XVI ст.» (1853). В «Енциклопедії законознавства» (вид. в Києві) Н., поєднавши теор. підходи істор. школи права і школи природ, права, висловив ідеї, які склали основу вітчизн. порівн. правознавства. У своєму тлумаченні енциклопед. законознавства Н. виходив з того, що курс енциклопедії має подолати вузькопредметну орієнтацію через системне викладення всього складу науки законів: це дозволить показати зак-во у всій цілісності й безперервності його розвитку. Н. уперше у вітчизн. правовій думці чітко сформулював систему необхідних юристові знань істор.-прав. науки. Те.: Поли. собр. соч., т. 1-6. СПб., 1857-59; Энциклопедия законоведения. СПб., 19 97.

Літ.: Биогр. словарь профессоров и преподавателей имп. Ун-та св. Владимира (1834-1884). К., 1884; Владимир-ский-Буданов М. Ф. История имп. Ун-та св. Владимира, т. 1. К., 1884; Графский В. Г. Возвращение имен, или Новое приобщение к науч. традициям рос. университ. правоведения. «Правоведение», 1999, № 1.

О. В. Шмоткін.

 

Схожі за змістом слова та фрази