Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow аку-асо arrow АЛКОГОЛІЗМ
   

АЛКОГОЛІЗМ

— тяжке хронічне захворювання, що виникає внаслідок системат. вживання алкогольних напоїв. А. є складною мед.-соціальною та правовою проблемою, а тому відомо багато класифікацій А., зокрема клінічна, психологічна, соціальна, юрид. та ін. В основі всіх класифікацій і понять А. лежать три обов'язкові ознаки: а) алкогольна залежність з відповідними змінами у нервовій системі; б) хроніч. характер захворювання; в) спиртова причинність захворювання. Індивід, ризик шкідливого впливу спирт, напоїв зумовлюється інтенсивністю та ступенем їх дії на організм і поведінку людини. Є кілька стадій А. Початкова (астенічна, перша стадія) — виникнення і закріплення хворобливого потягу до алкоголю, системат. характер пияцтва, підвищення толерантності до алкоголю, зниження самоконтролю залежно від кількості випитого, поява амнест. форм сп'яніння, астен. тип абстинентного синдрому (розв'язність, запальність). Середня (розгорнута, друга стадія) — більш інтенсивний потяг до алкоголю, висока чи спадаюча толерантність, втрата контролю за кількістю випитого, зміна форми вживання алкоголю і характеру сп'яніння, поява алк. амнезії, виражений абстинентний синдром, психопатопод. зміна особистості, велика частота алк. психозів. Кінцева (енцефалопатична, третя стадія) — потяг до алкоголю без боротьби мотивів, втрата кількісного та ситуац. контролю, зниження толерантності, запій-ний тип вживання алкоголю, виражена соціальна, псих, та фіз. деградація, велика частота хронічних алкогольних психозів. Розлади психіки в осіб, пов'язані з А., не позбавляють їх здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Хворі на А. підлягають амбулаторному або стаціонарному лікуванню. Якщо ж хворий ухиляється від лікування і порушує при цьому громад, порядок, то до нього може бути застосовано примусове лікування. Захворювання на А. може стати чинником скоєння злочинів у зв'язку з підвищеною агресивністю та притупленням самоконтролю. КК України визначає стан сп'яніння як обставину, що може обтяжувати відповідальність злочинця, але це суд повинен мотивувати у вироку. Якщо стан сп'яніння набуває патол. форми, зумовленої розладом псих, діяльності з нездатністю усвідомлювати свої дії або керувати ними у момент вчинення суспільно небезпечного діяння, крим. відповідальність виключається. Наявність такого стану повинна бути встановлена експертизою судово-наркологічною або експертизою судово-психіатричною. До алкоголіків, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, судом можуть бути застосовані, залежно від обставин події, такі примус, заходи мед. характеру: а) направлення до психіатр, лікарні із звичайним наглядом; б) те саме з посиленим наглядом; в) те саме з суворим наглядом. У тих випадках, коли алкоголік скоїв злочин у стані осудності, до нього можуть застосовуватися, поряд з покаранням, заходи мед. характеру. Примусове лікування хоча й призначається судом, але судимості за собою не тягне. Боротьба з А. передбачає систему мед., соціальної, психол. допомоги (санітарно-освітня робота, підвищення рівня мед. допомоги, психотерап. та психол. допомога, вдосконалення лік. бази тощо). Протиалк. заходи слід розглядати як один з центр, напрямів антинаркол. діяльності, бо алк. та ін. одурманюючі впливи на організм людини дедалі частіше мають взаємозамінний або взаємодоповнюючий характер. Літ: Синицкий В. Н. Пьянство и алкоголизм. К., 1988; Ивансії Н. Н. Алкоголизм и алк. психозы. В кн.: Суд. психиатрия. М., 1988; Гавенко В. Л., Самардакова Г. О., Бачериков М. Є. Психіатрія і наркологія. К., 1993.

/. П. Лановенко, В. Б. Первомайський.

 

Схожі за змістом слова та фрази