Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ
   

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

- сукупність різних (мирних і немирних, збройних) форм б-би народів за визволення від колон, панування, досягнення нац. незалежності й реалізацію невід'єм. права нації на самовизначення. Програмні настанови Н.-в. р., його лідерів і політ, партій спочатку передбачали тільки подолання окремих, найбільш одіозних виявів колон, володарювання. Пізніше, на поч. 20 ст., набувають поширення вимоги самоврядування, а після 2-ї світ, війни проголошується гасло повної незалежності. Одночасно з радикалізацією Н.-в. р. зростала його підтримка дем. силами, прогресив. громадськістю світу. ГА ООН, прийнявши Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам та народам 1960, фактично проголосила колоніалізм поза законом.

Перемога Н.-в. р. означає відновлення суверенності кол. колонії, що знаходить свій вияв у проголошенні держ. незалежності країни, у процедурах набуття нею держ. символіки (герб, прапор, гімн) та ін. атрибутів (членство в ООН, іноді — нова назва країни тощо). Новоутв. д-ви переважно обрали респ. форму правління (здебільшого — презид. типу) та унітар. устрій. Запроваджуючи нац., політ, і правові системи, вони (поряд з відтворенням традиц. держ. і правових форм та інститутів) запозичували також окр. елементи (норми, інститути) д-ви та права кол. метрополій. Н.-в. р. був характерним і для багатонац. СРСР. Врешті-решт він став одним з факторів розпаду СРСР і утворення на його теренах незалеж. держав: Російської Федерації, України, Білорусії, Грузії та ін.

Літ.: Брутенц К. Н. Совр. нац.-освободительные революции. М., 1974; Шаповал В. М. Конст. системи зарубіж. країн. К., 1992; Римаренко Ю. І. Нац. розвій України. К., 1996; Етнополіт. конфлікти у посттоталіт. просторі. К., 1999.

К. Е. Жолковськийі

 

Схожі за змістом слова та фрази