Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІТАЛІЯ
   

ІТАЛІЯ

Італійська Республіка (Italia, Repubblica Italiana) — д-ва на Пд. Європи. Займає Апеннінський п-в, о-ви Сицилія, Сардинія та ряд невеликих о-вів. Тер. — 301,2 тис. км2. Нас.-57,511 млн. чол. (1997, оц.): італійці (98 %), фриули, французи та інші. Столиця — м. Рим. Адм.-тер. поділ — 20 областей, 94 провінції. Держ. мова — італійська. Грошова одиниця - ліра. Нац. свято — День проголошення Республіки (2 червня). Формування сучасної італ. державності почалося у 19 ст. у процесі нац.-політ, об'єднання країни навколо Сардинського королівства (з 1861 — Італійське королівство). Ще 1848 було введено конституцію, відому в історії як Альбертинський статут. За цією конституцією встановлювалась обмежена монархія. 1922 в І. встановлено фаш. диктатуру Б. Муссоліні. Після Другої світової війни 1939—45 за результатами референдуму, проведеного у червні 1946, в І. запроваджено респ. форму правління. Установчі збори 22.ХІІ 1947 ухвалили конституцію д-ви, за якою І. є парлам. республікою.

Державний герб Італії - leksika.com.ua

Парламент Італії складається з палати депутатів і сенату республіки. До нижньої палати (палати депутатів) входять 630 депутатів, обраних шляхом заг. і прямих виборів на 5 років. Віковий ценз для кандидатів у депутати — 25 років. До складу верхньої палати (сенату) входять 315 сенаторів, які обираються на 5 років вщ областей: кількість сенаторів відбиває чисельність населення областей. Віковий ценз для кандидатів у сенатори — 40 років. Активне виб. право на виборах до палати депутатів належить гр-нам з 18 років, на виборах до сенату — з 25 років. Вибори до обох палат парламенту проводяться за пропори, системою.

Крім обраних членів сенату, до його складу входять довічно всі кол. президенти д-ви, «якщо вони не відмовляються від цього» (ст. 59). Президент може призначити сенаторами довічно 5 громадян, котрі «уславили батьківщину видатними заслугами в соціальній, науковій, художній і літературній сферах». Палати парламенту І. рівноправні. Для подолання суперечностей мгж ними, що виникають у законод. процесі, утворюються на паритетних засадах узгоджувальні комісії. Обидві палати рівною мірою здійснюють контроль за діяльністю уряду. Гол. формою такого контролю є інтерпеляція. Глава д-ви — президент. Його обирають на 7 років на спільному засіданні палат парламенту за повноправною участю делегатів від обл. рад. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 50 років. Конституція передбачає право президента розпустити обидві палати парламенту або одну з них, а також право повернути закон у парламент на повторний розгляд. Крім того, президент може видавати декрети, що мають силу закону. Всі акти президента підлягають контрасигнуванню з боку відповідних міністрів. Вищим органом викон. влади є уряд — рада міністрів. Голова РМ «здійснює загальне керівництво політикою уряду та несе за неї відповідальність» (ст. 95). Процедура формування РМ передбачає інвеституру уряду в обох палатах парламенту. РМ несе колективну та індивід, політичну відповідальність перед палатами парламенту, що може тягнути за собою відставку уряду або окр. міністрів.

Конституція не визначає конкр. повноважень РМ, однак реальна компетенція останньої досить широка, що властиво більшості парлам. республік і монархій. Водночас у конституції передбачене делегування парламентом законод. повноважень урядові і навіть допускається можливість урядової законотворчості у вигляді декретів з наст, затвердженням у парламенті (ст. 76—77). Суд. владу здійснюють суди заг. юрисдикції та органи адм. юстиції. Систему заг. судів очолює Вищий касаційний суд, а систему органів адм. юстиції — Державна рада. Остання є також консультат. органом уряду з юрид. питань. Статус Конституційного суду визначений окремо. До його складу входять 15 суддів, у рівній кількості призначуваних президентом, парламентом (на спільному засіданні палат) і вищими органами заг. та адм. юстиції. Строк повноважень суддів Конст. суду — 9 років.

Італія. Мапа - leksika.com.ua

За формою держ. устрою І. — унітарна д-ва. Кожна область наділена правами адм. автономії, причому 5 областей мають спеціальний статус. Статус автономних утворень визначений конституцією і статутами областей. Кожний статут ухвалюється обласною радою та затверджується парламентом. На рівні провінцій і комун здійснюється місцеве самоврядування. У кожній адміністративно-територіальній одиниці населення обирає представницькі органи місц. влади — ради. Для кожного рівня рад визначені компетенція і бюджет. Обл. ради мають право приймати місцеві закони та утворювати викон. органи — правління (джунти). Строк повноважень обл. рад — 5 років. Контроль за діяльністю рад та викон. органів на рівні областей здійснюють призначувані урядом комісари. І. - член ООН з 1955, Ради Європи, ін. міжнародних організацій. Дип. відносини України з І. встановлено 28.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази