Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ф arrow ФРАНШИЗА
   

ФРАНШИЗА

|франц. franchise — пільга, привілей, від franc (жін. рід franche) — вільний] — 1) Передбачена умовами страхування частина збитків страхувальника майна, що не підлягає відшкодуванню з боку страховика. Визначається як різниця між сумою завданих страхувальнику збитків внаслідок настання страхового випадку та сумою страх, відшкодування (компенсації), що виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування. Встановлюється у процентах до страхової суми або в абс. розмірі. У страховій практиці існують два види Ф.: умовна (невід'ємна) і безумовна (від'ємна). В першому випадку страховик звільняється від відповідальності за збитки, які не перевищують передбаченої договором суми Ф., але має відшкодувати збитки повністю, якщо його розмір більший договірної суми. За безумовної Ф. збитки в усіх випадках відшкодовуються за вирахуванням встановленої суми. Зниження страх, забезпечення застрах. майна певною мірою дає можливість істотно скоротити кількість дріб, виплат, що перешкоджає розпорошенню страхового фонду. Відносини, пов'язані з Ф. у страхуванні, регулюються відповідними нормами Закону України «Про страхування» (1993), ЦивК України (гл. 67), Госп. кодексу України (§ 2 гл. 35), ін. прав, актами, а також конкр. договорами страхування.

2) Ліцензія великої чи відомої фірми, яка надає право певному суб'єкту підприєм. діяльності (див. Підприємець, Підприємництво) здійснювати продаж продукції або надання послуг під маркою (товарним знаком) цієї фірми на умовах комерц. концесії (див. Договір комерційної концесії).

3) Підприємство, утворене на умовах франчайзингового договору (див. Франчайзинг).

Літ.: Евдокимова Ф. Франшиза и договор коммерч. концессии. «Хозяйство и право», 1997, № 12; Деякі аспекти прав, регулювання договору франшизи. «Предпринимательство, хозяйство и право», 2000, № 10; Базиле-вич В. О.Страх. справа. К., 2002.

В. П. Нагребельний, О. А. Поліводський.