Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow новал-нож arrow НОВИЧЕНКО
   

НОВИЧЕНКО

Леонід Миколайович [н. 18 (ЗІ).ІІІ 1914, с. Русанівка, тепер Липоводолинського р-ну Сум. обл.] — укр. рад. літературознавець, критик, чл.-кор. АН УРСР (з 1958). Член КПРС з 1944. Закінчив Київ. ун-т (1939). Друкується з 1938. В роки Великої Вітчизн. війни був військ. кореспондентом; 1943—46 — відповідальний редактор газ. "Література і мистецтво", потім "Літературної газети"; 1950—52 — головний редактор журн. "Вітчизна". З 1949— в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. З 1959 — секретар Правління Спілки письменників СРСР. Автор праць з теорії соціалістичного реалізму, історії укр. л-ри, вивчення взаємозв'язків л-р народів СРСР і слов'ян. л-р, зокрема книг про Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичину, М. Ірчана. Один з авторів і редакторів "Історії української літератури" (т. 1—8, 1967— 71). За книгу про творчість П. Тичини "Поезія і революція" (1956) удостоєний премії АН СРСР ім. В. Г. Бєлінського, 1958; за книгу "Не ілюстрація — відкриття!" (1967) — Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1968. Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, ін. орденами, медалями.

Тв.: Павло Тичина. К., 1941; Повість про поета. К., 1941; Мирослав Ірчан. К.,1958; Про багатство літератури. К., 1959; Шевченко і сучасність. К., 1964; Проблеми стильової диференціації в сучасних східнослов'янських літературах. К., 1968; Життя як діяння. К., 1974; Український радянський роман. К., 1976; Поетичний світ Максима Рильського. К., 1980; Рос. перекл. — Литературно-критические очерки. К., 1951; Поэзия и революция. М., 1957; Не иллюстрация — открытие! М., 1969.

В. Г. Дончик.

Новиченко - leksika.com.ua