Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗБРОЯ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ, ЗАСОБИ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
   

ЗБРОЯ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ, ЗАСОБИ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ

— засоби ведення війни, які за силою руйнування та ураження у багато разів переважають звичайні озброєння. Об'єктами ураження 3. м. з. є люди, продукти їхньої праці, а також природне середовище їх проживання (клім. і геогр. умови, рослини, тварини, грунти). Фактори ураження 3. м. з., як правило, мають певну інерцію дії після її застосування, а тому можуть справляти негат. морально-психол. вплив на супротивну сторону. Гол. принципами застосування 3. м. з. є раптовість і масованість на вирішальних напрямках військ, дій. До наявних видів 3. м. з. належать хім., біол., ядерна зброя.

Хімічна зброя (ХЗ) — 3. м. з., дія якої пов'язана з токсин, властивостями хім. речовин. Гол. компоненти ХЗ — бойові отруйні речовини і засоби їх застосування, а також носії, прилади і засоби керування, що використовуються при доставці хім. боєприпасів до цілей. ХЗ уперше було розроблено в Німеччині і застосовано під час Першої світ, війни 22.IV 1915 у бойових діях проти англо-франц. армії. Під час Другої світ, війни масового застосування не мала. Після закінчення війни якісно вдосконалювалась у різних країнах світу, насамперед у СРСР і державах — членах НАТО. ХЗ може бути використана для знищення, приголомшення та виснаження військ і населення, зараження місцевості (акваторії), військ, техніки, матеріальних цінностей, продуктів харчування, джерел водопостачання, знищення тварин, посівів, лісів тощо. Має значний діапазон впливу як за характером і ступенем ураження, так і за тривалістю дії (від кількох хвилин до кількох тижнів). ХЗ значно ускладнює захист військ і населення, що пояснюється складністю її своєчасного виявлення, її здатністю проникати у військ, техніку, сховища, будівлі та утворювати застої зараженого повітря. У випадку застосування ХЗ у великих масштабах імовірним є руйнування екол. систем на значних площах. Загроза використання ХЗ вимагає підготовки допоміж. заходів захисту військ і населення.

Застосування ХЗ було заборонено Женевським протоколом про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925. Проте деякі д-ви не утрималися від застосування ХЗ у ході локальних війн (Італія проти Ефіопії у 1935—36, США проти В'єтнаму у 1960—70-і рр.). У січні 1993 в Парижі була відкрита для підписання Конвенція про заборону розробки, виробництва, нагромадження і застосування хімічної зброї та про її знищення. Метою цього документа є поступова ліквідація ХЗ у всьому світі. Біологічна зброя (БЗ; згідно із зх. термінологією — бактеріологічна) — 3. м. з., дія якої пов'язана з використанням хвороботворних властивостей мікроорганізмів (вірусів, бактерій, рикетсій, грибків), здатних спричинити масові захворювання людей, тварин, рослин. БЗ може уражати людину через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру, слизові покриви, а також через укуси інфікованих збудників хвороб. За певних умов інфекційні захворювання можуть поширюватися на значну кількість людей, спричиняти пошесті (виходячи з лаб. досліджень і полігонних випробувань — холери, тифу, чуми, пропасниці, туляремії, сибірської виразки тощо). Перші розробки БЗ проведено в Німеччині під час Першої світ, війни. В роки Другої світ, війни близькою до бойового застосування БЗ була Японія. У повоєнний період властивості цього типу оз- і броєнь вивчали СРСР, США, Великобританія, Австралія, Канада. БЗ може застосовуватись у вигляді рідких або сухих рецептур. Гол. наслідком її практ. застосування є зараження повітря біол. аерозолем. Залежно від способу переведення рецептури у бойовий стан розрізняють біол. боєприпаси вибухової дії, боєприпаси з мех. відкриванням резервуару, прилади для створення аерозолей за рахунок тиску повітря або газів. Женев. протокол 1925 забороняє застосування БЗ у ході бойових дій. 16.ХІІ 1971 ООН ухвалила Конвенцію про заборону розробки, виробництва | і нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, яка набула чинності в березні 1975. Ядерна зброя (ЯЗ) — 3. м. з. вибухової дії, застосування якої грунтується на вико-ристанні енергії внутрішньоядер. зв'язків, що виділяється при ланцюгових реакціях ділення важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядер, реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню — дейтерію і і тритію — у більш важкі ядра гелію. Особливістю вказаних реакцій є надзвичайно велике ' виділення енергії — у 20—80 млн. разів біль-ше, ніж при використанні такої ж кількості тротилу. В результаті ядер, вибуху утв. сукупність факторів ураження: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча ра-діація, радіоакт. зараження, електромагнітний імпульс. ЯЗ — це ядерні та термоядерні боєприпаси різної потужності, засоби доставления їх до цілі та засоби управління. Швидкий розвиток ракетної техніки для цільового застосування ядер, боєзарядів та її вирішальна роль серед сучас. носіїв ЯЗ стали основою для виділення ракетно-ядерної зброї у самост. вид ЗС. Ураження людей та об'єктів ЯЗ відбувається на великих площах і має масовий характер. Величезні руйнівні можливості ЯЗ не тільки відкрили принципово нові можливості для створення вирішальної переваги сил в зоні ведення бойових дій, а й зробили реальним завдання дезорганізації стратег, тилу противника, руйнування його військ.-пром. потенціалу.

До країн, які володіють стратегічною ЯЗ, належать США, Рос. Федерація, Великобританія, Франція, Китай та деякі ін. Сумарна кількість ядерних боєзарядів у світі перевищує 30 тис. одиниць. Добровільно відмовилися від ЯЗ Україна, Білорусь, Казахстан та Південно-Африканська Республіка. Враховуючи те, що масоване застосування цієї зброї матиме катастрофічні наслідки для людства, світ, співтовариство докладає зусиль для заборони ядер, випробувань, обмеження кількості ядер, боєприпасів та забезпечення контролю за ядер, матеріалами. Ядерні країни підписали Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою 1963. Згодом США та СРСР підписали Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1966 (Договір про космос), який забороняє виводити на навколоземну орбіту, встановлювати на Місяці або на будь-якому ін. небесному тілі чи розміщувати у будь-який ін. спосіб у косм. просторі ядерну та іншу 3. м. з. Ті ж д-ви підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968. У 1971 вони підготували Договір про заборону розміщення ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення на дні морів і океанів та у їх надрах. 1976 проблему ядер, обмежень продовжив Договір між США і СРСР про підземні ядерні вибухи у мирних цілях. На 51-й сесії ГА ООН було відкрито для підписання Договір про всеосяжну заборону я дерних випробувань 1996, до якого протягом 1996-99 приєдналася абс. більшість країн світу (крім Ізраїлю, Індії та Пакистану).

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази