Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШВЕЦІЯ
   

ШВЕЦІЯ

Королівство Швеція — д-ва у Пн. Європі. Займає сх. частину Скандинавського п-ва і деякі о-ви у Балтійському морі. Тер. — 449,8 тис. км2. Нас. — 8,878 млн. чол. (2003, оц.): шведи (бл. 87 %) та ін. Столиця — м Стокгольм Адм.-тер. поділ — 21 лен.

Офіц. мова — шведська. Грош. одиниця — шведська крона.

Нац. свято — День прапора (6 червня). В 11 ст. завершилося формування ранньофеодального Шведського королівства, яке підтримувало широкі зв'язки з Київською Руссю. В 12—14 ст. Ш. завоювала Фінляндію (швед, колонія до 1809). Унія Ш. з Данією 1389, Кальмарська унія Данії, Норвегії та Ш. 1397 призвели до факт, підкорення останньої Данією. Держ. незалежність III. здобула 1523. В 1809 у Ш. було прийнято перший конст. акт — Форму правління. Його іноді називають конституцією, хоча відповідну значущість за змістом і юрид. формою мали деякі іїт. акти, прийняті майже відразу після Форми правління: Акт про престолонаслідування, Акт про Рикстаг (обидва — 1810) і Акт про свободу друку (1812). Саме сукупність названих актів, за офіїд. тлумаченням, утворювала первісну конституцію Ш, згідно з якою було запроваджено держ. форму дуалістичної монархії. З часом більшість цих актів кілька разів була змінена або навіть замінена новими, хоча й однойм., актами. Зокрема, 1866 було прийнято новий Акт про рикстаг. Сучасну конституцію Ш. фактично становлять прийняті парламентом 1974 Форма правління і Акт про свободу друку, а також Основний закон про свободу висловлювань 1991. Четвертою складовою її є Акт про престолонаслідування 1810 (зі змінами). Конст. значущість має, по суті, й Акт про Рикстаг 1974.

За змістом конституції прийнятою формою держ. правління є парлам. монархія. При цьому конст. повноваження монарха є вузькими навіть у порівнянні з повноваженнями глав держав в ін. європ. монархіях. Органом законод. влади є однопалат. парламент — Рикстаг, до складу якого входять 349 депутатів. Члени парламенту обираються за результатами заг. виборгв, які проводяться за пропори, системою, строком на 4 роки. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права однаковий — 18 років.

Гол. функцією Рикстагу є законотворчість. Право законод. ініціативи у Рикстазі належить насамперед членам парламенту й урядові. Король навіть номінально не наділений правом вето. Промульгацію (санкціонування) законів здійснює не король, а глава уряду: вони набувають чинності після підписання прем'єр-міністром. Конституція передбачає існування т. з. альтернативної законотв. сфери, що охоплює коло питань, з яких повноваження Рикстагу можуть бути передані або делеговані уряду. Сам же уряд може передати відповідні повноваження адм. органам. Важливим є повноваження Рикстагу у сфері контролю за діяльністю уряду та органів ви-кон. влади в цілому. Традиц. формами парлам. контролю є інтерпеляції та обговорення у Рикстазі питань уряд, політики. Контроль за урядом здійснює також одна з пост, комісій Рикстагу — конституційна. До форм парлам. контролю за органами викон. влади належить діяльність спец, посадових осіб — омбудсменів. Здійснюваний ними контроль поширюється, зокрема, на суди й органи місц. самоврядування. Саме ПІ. є «батьківщиною» інституту омбудсмена: вперше вш був тут запроваджений ще на поч. 18 ст. Нині Рикстаг строком на 4 роки обирає 4 омбудсменів, кожний з яких здійснює контроль в окремій сфері публ. діяльності. Омбудсмен наділений правом законод. ініціативи в Рикстазі.

Державний герб Швеції - leksika.com.ua

Главою д-ви є монарх, владні повноваження якого обмежені. Зокрема, монарх відсторонений від участі у формуванні уряду. У Формі правління встановлено, що «глава держави має бути поінформований прем'єр-міністром про державні справи» (§ 1 гл. 5). Викон. владу здійснює уряд — кабінет міністрів. У Формі правління визначено: «Уряд керує державою. Він є відповідальним перед Рикстагом» (§ 6 гл. 1). Процедура формування уряду починається з того, що на сесії парламенту обирають прем'єр-міністра за пропозицією тальмана — голови Рикстагу. При цьому тальман виходить з розстановки парт.-політ. сил, що склалася у парламенті. Прем'єр-міністр визначає склад уряду, члени якого мають бути затверджені Рикстагом. Парламент може відправити уряд у відставку, висловивши йому недовіру. Водночас за певних умов сам уряд має право прийняти рішення про розпуск парламенту. Вищим судом заг. юрисдикції є Верховний суд, до складу якого входять не менше 22 членів, які мають титул радників юстиції. Членів ВС, як і суддів ін. заг. судів, призначає уряд. До системи загальних судів включені апеляційні та окружні суди. Існує також система органів адм. юстиції на чолі з Верховним адміністративним судом.

Особливе місце в держ. механізмі належить канцлеру юстиції, який не входить до складу уряду, хоча і пов'язаний з ним організаційно. Канцлер юстиції уповноважений висувати звинувачення у вчиненні посад, злочинів проти членів ВС і Верх. адм. суду, здійснювати контроль за виконанням зак-ва про свободу ЗМІ, а також реалізує деякі наглядові функції, зокрема щодо адвокатури. За формою держ. устрою Ш. — унітарна д-ва. Територія поділена на округи (лени) і комуни. На обох рівнях адм.-тер. поділу функціонують представн. органи самоврядування — ради. Кожна рада зі свого складу обирає викон. орган. На рівні округів функціонують також представники центр, влади, яких призначає уряд. Ці представники наділені певними контрольними повноваженнями щодо органів місц. самоврядування.

Ш. — член ООН з 1946, Ради Європи, Організації екон. співробітництва і розвитку, Північної ради та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Ш. встановлено 13.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази

  • ШВЕЦІЯ
    ...
    (Українська Радянська Енциклопедія)