Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow жит-жюс arrow ЖУЙНІ
   

ЖУЙНІ

(Ruminantia) - підряд парнокопитних ссавців. Пристосовані до живлення виключно рослинною, часто грубою, їжею. Шлунок Ж. має складну будову і поділяється на 4 (у оленцевих - 3) відділи (камери): рубець, сітку, книжку і сичуг. Рослинна маса, що потрапляє з стравоходу в рубець і сітку непережованою, потім відригується і пережовується (див. Жуйка), звідки і походить назва "жуйні". Верхніх різців немає (замість них широка мозоляста або рогова пластинка). Кінцівки сильні, 3-й і 4-й пальці добре розвинені, бічні пальці (2-й і 5-й) вкорочені, іноді відсутні. Самці більшості Ж. мають роги. Підряд об'єднує 6 сучас. родин (бл. 180 видів): оленцеві (Tragulidae), кабаргові (Moschidae), оленеві (Cervidae), жирафові (Giraffidae), вилорогові (Antilocapridae), бичачі (Bovidae) та кілька вимерлих. Дикі Ж. поширені на всіх материках, крім Австралії й Антарктиди, і в усіх природних зонах. Завдяки рослиноїдності і невибагливості Ж. до їжі, а також здатності давати значну кількість молока деякі види Ж. виявились вигідними об'єктами для одомашнення і стали родоначальниками найважливіших свійських тварин (великої рогатої худоби, овець, кіз, північних оленів). Окремі види, напр. бики, буйволи, кабарга, олені,- промислові тварини (використовуються м'ясо, шкура, роги). Викопні рештки Ж. відомі з верхнього еоцену.