Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow соц-спер arrow СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
   

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

— в СРСР система держ. і громадських заходів, спрямованих на матеріальне і культурно-побутове забезпечення непрацездатних громадян. С. з. здійснюється за рахунок держ. і громад. коштів. Конституція СРСР (ст. 43) та конституції союзних (в УРСР — ст. 41 Конституції УРСР) і авт. республік проголошують і гарантують широку систему таких заходів — право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, а також втрати годувальника. Це право гарантується соціальним страхуванням робітників, службовців і колгоспників, допомогою по тимчасовій непрацездатності; виплатою за рахунок д-ви і колгоспів пенсій (див. Пенсії державні в СРСР, Пенсії колгоспникам); піклуванням про громадян похилого віку і про інвалідів; ін. формами С. з. Крім пенсійного забезпечення, до компетенції органів С. з. належать такі питання, як забезпечення держ. допомогою багатодітних і одиноких матерів, інвалідів з дитинства, санаторно-курортне лікування та протезування інвалідів та пенсіонерів, забезпечення інвалідів війни та праці засобами пересування, утримання непрацездатних громадян у будинках для старих та інвалідів, організація виробн. навчання та перекваліфікації інвалідів, визначення ступеня та причин стійкої втрати працездатності, розв'язання разом з органами охорони здоров'я питань соціально-трудової реабілітації інвалідів тощо. Створення універсальної системи С. з. трудящих є характерною рисою соціалістичного суспільства, однією з його переваг у порівнянні з капіталістич. суспільством. В СРСР систему С. з., включаючи пенсійне забезпечення, спочатку було встановлено для працівників окремих галузей пром-сті. В передвоєнні роки його було поширено на працівників усіх галузей нар. г-ва. На кін. 50-х рр. система С. з. робітників і службовців набула всеосяжного характеру. Вирішальне значення для завершення цього процесу мали Закон про державні пенсії, прийнятий Верховною Радою СРСР 1956, Закон про пенсії та допомогу членам колгоспів, прийнятий 1964. Вони визначили перехід від гарантованого двою С. з. робітників і службовців до С. з. всіх трудящих, незалежно від того, зайняті вони в загальнодерж. чи в колг.-кооп. секторі сусп. виробництва, знаменували перехід до якісно нової системи С. з., притаманної розвинутому соціалістичному суспільству. Система С. з. в СРСР характеризується й тим, що в ній представлено всі види і форми С. з., передбачені класифікацією Міжнародної організації праці й переліком Міжнар. асоціації соціального забезпечення (крім допомоги по безробіттю, оскільки соціалістичне суспільство ліквідувало безробіття й усунуло причини його виникнення, гарантує повну зайнятість працездатного населення). Бюджетні асигнування й асигнування громад. коштів на С. з. в Рад. країні щороку зростають. За останні 10 років видатки д-ви і колгоспів на пенсії робітникам, службовцям, членам колгоспів та ін. громадянам зросли більш як у 2 рази. На покращення С. з. спрямований ряд постанов ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, прийнятих на виконання рішень XXVI з'їзду КПРС, зокрема від 2.IX 1981 про підвищення мінімальних розмірів пенсій, та ін. заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення. Органами та установами С. з. є відповідні м-ва союзних і авт. республік, відділи С. з. обл., міських та районних Рад народних депутатів, лікарсько-трудові експертні комісії, будинки для інвалідів та старих громадян. профтехучилища й технікуми, де навчаються і здобувають професію інваліди. Характерною рисою рад. системи С. з. та її перевагою перед С. з. в капіталістичних країнах є те, що трудящих звільнено від сплати внесків на здійснення С. з. Законодавством про С. з. встановлено, що виплата пенсій і допомог гарантується за рахунок коштів д-ви і колгоспів без будь-яких відрахувань від заробітної плати робітників та службовців чи від прибутків членів колгоспів. Утримання будинків для старих та інвалідів проводиться повністю за держ. рахунок, а міжколг. будинків-інтернатів — за рахунок колгоспів. Кошти, які направляють на С. з., акумулюються в системі держ. бюджету, кошти на С. з. колгоспників — у централізованому союзному фонді соціаль ного страхування колгоспників. Основними напрямами економічного і соціального розвитку СРСР на 1981—1985 і на період до 1990 року передбачено дальше вдосконалення соціального забезпечення.

О. М. Лук'яненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази