Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БАГАТОПАРТІЙНА СИСТЕМА
   

БАГАТОПАРТІЙНА СИСТЕМА

— цілісне утворення, що формується в політ, системі сусп-ва на основі усталених зв'язків між політ, партіями, які відрізняються одна від одної програмами, тактикою, внутр. структурою. Б. с. є одним з критеріїв розвиненої політ, системи сусп-ва, її атрибутом. Існує лише у дем. країнах з чітким правовим регулюванням соціального і політ, життя, із сформованим громадянським суспільством. Разом з д-вою та громад, орг-ціями Б. с. покликана забезпечувати легітимну змінюваність, розвиток і стабільність, норм, функціонування сусп-ва.

Історично склалися 3 типи Б. с: біпартизм, де визначальну роль відіграють дві осн. політ, партії, які чергуються при владі (США, Великобританія); система «двох з половиною партій», коли жодна з двох найб. партій не може отримати більшості в парламенті, через що одна з них утв. коаліцію з третьою для формування уряду (сучасна Німеччина); поліпартизм — три і більше партій з приблизно однаковим за кількістю електоратом, жодній з яких тривалий час не вдається здобути більшість у парламенті, у зв'язку з чим формуються урядові коаліції (Італія, Франція, Бельгія, Нідерланди тощо). Виникнення і функціонування того чи ін. типу Б. с. пов'язане з існуючою у д-ві виб. системою. Як правило, пропорційне представництво сприяє утворенню системи партій, незалежних одна від одної; мажоритарні однотурові вибори зумовлюють систему типу партійного дуалізму. Змішана виб. система прискорює розвиток поліпартійності. Під впливом сучас. політ, процесів, інтернаціоналізації політ, життя саме так еволюціонують парт, системи постсоц. країн, у т. ч. України. Об'єкт, основою багатопартійності є: соціальна диференціація, стратифікація суспільства; наявність соціально-політ. інтересів, спільних для різних соціальних груп; існування конкуруючих груп, що борються за вплив у верхніх ешелонах влади та місц. органах. Б. с. виникають під впливом багатьох змінних чинників — ідеол., соціальних, структурних, культур, тощо. Гол. передумовою утворення Б. с. є процес демократизації політ, життя сусп-ва. За цих обставин партії виявляють себе як вторинні суб'єкти політики і виконують функції нейтралізації або конвертування соціального плюралізму, що об'єктивно існує у суспільстві. Розвиток багатопартійності модифікує закони політ, боротьби, яка втрачає ознаки безпосередньої конфронтації соціальних і політ, суб'єктів. Багатопартійність надає партіям рівні можливості у змаганні за державну владу. Однак Б. с. повністю не усуває фактор відчуження партій від держ. влади, зокрема через встановлення бар'єру для партій на виборах до представн. органів. В управлінні держ.

справами, як правило, беруть участь лише партії, здатні утворити уряд, усі інші здебільшого відіграють роль політ, опозиції. Багатопартійність є неодмінною умовою демократичності політ, системи, але не кожна Б. с. вважається демократичною. Необхідна, визначальна умова розвитку дем. процесу — тісний зв'язок політ, партій з широкими соціальними силами, адекватне відображення політ, партіями інтересів та прагнень цих сил і всього народу взагалі.

Літ.: Багатопартійна Укр. д-ва на поч. XX ст. К., 1992; Білоус А. О. Політ, об'єднання України. К., 1993; Укр. політ, партії кін. XIX - поч. XX ст.: програмові і довідкові матеріали. К. , 1993; Костицький В. Політ, партії в системі «громадянське суспільство і держава». «Право України», 1995, № 12; Політ, партії України. К., 1996; Мельниченко В. Політ, партії на правовій орбіті. «Віче», 1996, № 12. А. М. Макаров, Г. Ф. Біляков.

 

Схожі за змістом слова та фрази