Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow федо-фец arrow ФЕОДОСІЯ
   

ФЕОДОСІЯ

— місто обласного підпорядкування Крим. обл. УРСР. Розташована в пд.-сх. частині Кримського п-ова, на березі Чорного м. Залізнична станція, Феодосійський морський порт торговельний. 80 тис. ж. (1983). Відома з 2-ї пол. 6 ст. до н. е. як давньогрец. колонія, пізніше стала грец. полісом. З 355 до н. е.— в складі Боспорської держави. В 4 ст. н. е. місто зруйнували гунни. В 5—6 ст. Ф.— поселення аланів. У кін. 6 ст. підпала під владу хозарів. Після загарбання Криму 1239 ордами Батия Ф. ввійшла до складу Золотої орди. В 70— 80-х рр. 13 ст. на тер. Ф. генуезці влаштували торг. факторію Кафу (назва ця зберігалася до 1783; див. Генуезькі колонії Північного Причорномор'я). На поч. 14 ст. в місті виникла вірм. колонія (див. Вірменські колонії на Україні). В 1475 Кафу загарбала султан. Туреччина. Місто мало назву Кеффе, Кефе, а також Малий Стамбул. У 16—17 ст. місто було гол. невільницьким ринком у Криму. В 1616, 1628 і 1667 запорізькі козаки здобували місто і визволили багато невільників — українців і росіян. Під час рос.-тур. війни 1768—74 (див. Російсько-турецькі війни 17—19 століть) рос. війська 1771 зайняли місто. В 1783 Ф. у складі Криму ввійшла до Росії. В 1902 в Ф. створено підпільну с.-д. орг-цію, під керівництвом якої 1903 і під час революції 1905—07 відбулися робітн. страйки і демонстрації. Робітники Ф. і солдати гарнізону брали активну участь у Феодосiйському збройному повстанні 1918, внаслідок якого 2 (15).І 1918 в місті встановлено Рад. владу. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 Ф. 2.XI 1941 окупували нім.-фашист. загарбники. В ході Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941—42 місто було визволено, але 15.І 1942 його знову окупували гітлерівці. В Ф. діяла антифашист. підпільна орг-ція, в боротьбі якої проти окупантів брав участь піонер-герой В. Коробков. В результаті Кримської операції 1944 Ф. 13.IV було визволено. Місто нагороджено орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (1982). У місті — з-ди: мех., "Буддеталь", молочний, винно-соковий, пиво-безалкогольних напоїв; комбінати: буд. матеріалів, м'ясний та хлібний; ф-ки: меблева, офсетна, м'якої іграшки, тютюнова, панчішна; радгосп-завод, комбінат побутового обслуговування. Політехнікум, 3 профес.-тех. і торг.-кулінарне уч-ща, 18 заг.-осв., 2 муз., художня, 3 спорт. школи, 2 лікарні. Будинок культури, 5 клубів, З кінотеатри; музеї: краєзнавчий та літ.-меморіальний О. С. Гріна, Феодосійська картинна галерея імені І. К. Айвазовського, 13 бібліотек.Ф.— приморський рівнинний клімато-бальнеогрязьовий курорт. Клімат має перехідний характер — від субтропічного середземноморського до помірно континентального. Літо дуже тепле, зима м'яка; опадів 360 мм на рік. Лік. засоби: кліматотерапія, морські купання; питна хлоридносульфатно-натрієва вода мінерального джерела "Феодосія" (Паша-Тепе); мулова грязь оз. Аджи-голь. Показання: хвороби органів травлення, кровообігу, дихання; функціональні захворювання нервової системи. В Ф. є санаторії для дорослих та дітей, водогрязелікарня, будинки відпочинку, пансіонати. Функціонує цілий рік. У старому місті збереглося середньовічне планування з залишками мурів і башт Генуезької фортеці (14—15 ст., тепер істор.-архіт. заповідник "Генуезька фортеця Кафа"). Серед ін. архіт. пам'яток — церкви 13—15 ст. (Іоанна Предтечі, Стефана, вірм. церкви Архангелів та Сергія), мечеть Муфтіджамі (Юлдизджамі; 16 ст., перебудовано 1623) з мінаретом та мавзолеєм (Дюрбе). Пам'ятники І. Айвазовському (1930, скульптор І. Гінцбург), О. Пушкіну (1974, скульптор О. Григор'єв); монументи жертвам фашизму (1967, скульптор В. Подольський) та Слави (1971, арх. В. Гурін та ін.). В Ф. народилися рос. живописці І. К. Айвазовський, К. Ф. Богаєвський, Л. Ф. Лагоріо, рад. держ. і парт. діяч В. Е. Димшиць, рос. рад. письменник В. О. Закруткін, ініціатор стахановського руху на залізничному транспорті П. Ф. Кривонос. В 1911 — 14 в Ф. вів революц. діяльність Д. І. Ульянов. У різний час у Ф. жили вірм. композитор О. О. Спендіаров (1918— 24), письменники О. С. Грін, П. Й. Панч. Місто відвідали О. С. Грибоєдов (1825), М. Горький (1891), І. В.Курчатов (1924). Часто бував тут К. Г. Паустовський.

Літ.: Балахонова А. И., Балахонов В. И. Феодосия. Симферополь, 1981.

 

Схожі за змістом слова та фрази