Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАНУІЛЬСЬКИЙ
   

МАНУІЛЬСЬКИЙ

Дмитро Захарович [21.IX (З.Х) 1883, с. Святець, тепер Теофіпольського р-ну Хмельницької обл. — 22.ІІ 1959, Київ] — рад. парт, і держ. діяч, юрист, доктор істор. наук з 1940, професор з 1940, академік АН УРСР з 1945. Навч. (1903) у Петерб. ун-ті. Цього ж року вступив до РСДРП, був агітатором. Один з організаторів Кронштадтського повстання (19-29.VI 1906), за що був арештований і засуджений до заслання. У грудні 1906 втік з Воло-год. тюрми у Київ, де працював у підп. військ, організації більшовиків. Восени 1907, після її розгрому, емігрував до Франції, де 1911 закін. юрид. ф-т Сорбонни. У 1912—13 вів парт.-пропаганд. роботу в Петербурзі і Москві. З початком Першої світ, війни знову емігрував до Франції. Від травня 1917 — в Росії: депутат Петрогр. міської думи від фракції більшовиків, член Петрогр. ВРК. Від грудня 1917 — член колегії Наркомпроду РСФРР. У квітні 1918 направлений разом з X. Раковським в Україну для мир. переговорів між Українською Державою та РСФРР. У червні 1919 направлений в Україну, де був на різних рад. і парт, посадах, зокрема член тимчас. бюро ЦК КП(б)У, член Всеукрревкому. У 1920—21 — нарком землеробства УСРР. Від грудня 1921 — 1-й секретар ЦК КП(б)У, редактор газ. «Коммунист», представник УСРР на Ризьких мир. переговорах з Польщею. З 1922 — у Комінтерні: член президії, пізніше (1928—43) — секретар виконкому. В 1942—44 працював у ЦК ВКП(б) і Гол. політ, управлінні Черв, армії; у 1944—53 — заст. Голови Раднаркому (з 1946-РМ) УРСР, одночасно (1944-52)-нарком (міністр) закорд. справ УРСР. У 1920-23 і 1949-52 обирався членом політбюро ЦК КП(б)У. Був членом ЦВК СРСР, депутатом ВР СРСР та ВР УРСР 2-го і 3-го скликань. Праці М. присвячені питанням стратегії і тактики міжнар. роб. і ком.

Мануїльский Д.З. - leksika.com.ua

руху. В 1972—91 АН УРСР присуджувала премію руху. В 1972—91 АН УРСР присуджувала премію імені Д. 3. Мануїльського за видатні наук, праці в галузі історії, філософії, д-ви і права. Літ.: Зав'ялов Б. М. Дмитро Захарович Манільський. К., 1967; Суярко Л. О. Д. 3. Маиуїльський. К., 1979; Деятели Союза Сов. Сои. Республики Октябр. революции. М., 1989; Мирні переговори між Укр. Державою та РСФРР 1918 р. К.-Н.-Й.-Філадельфія, 1999.

Б. I. Андрусишин.