Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Л arrow ЛИТВА
   

ЛИТВА

Литовська Республіка — д-ва на Пн. Сх. Європи, на узбережжі Балтійського м. Тер. — 65,3 тис. км2. Нас. - 3,7 млн. чол. (1999, оц): литовці (80,6 %), росіяни (8,7 %), поляки (7 %), білоруси (1,6 %) та ін. Столиця — м. Вільнюс. Адм.-тер. події — 10 апскри тісів (округів), які поділяються на муніципалітети. Держ. мова — литовська. Грош. одиниця — лит.

Нац. свято — День незалежності (16 лютого). Лит. державність має давню історію, пов'язану з існуванням Великого князівства Литовського. Сучасна лит. д-ва утворилася після Першої світової війни і краху Рос. імперії, у складі якої тривалий період перебувала територія Л. її незалежність було проголошено 16.ІІ 1918. В кін.

серпня 1919 частина тер. Л. (в т. ч. Вільнюс) була анексована Польщею. У серпні 1922 прийнято першу конституцію Л., 17.XII 1926 в країні стався держ. переворот. Було розпущено парламент і встановлено авторитар. режим. У травні 1928 введено нову конституцію. У червні 1940 на тер. країни увійшли рад. війська, фактично здійснивши анексію Л. 21.VII 1940 утв. Литовську РСР, з 3.VII 1940 її офіційно включено до складу СРСР. Того ж року прийнято першу рад. конституцію Л. У 1941-44 тер. Л. окупувала фаш. Німеччина. Друга і остання рад. конституція була прийнята в квітні 1978. Вона являла собою типовий акт, що декларував «загальнонародну державу в умовах розвиненого соціалізму». Новий етап розвитку лит. державності настав на поч. 90-х рр. у зв'язку з розпадом СРСР. У лют. 1991 у країні було проведено плебісцит (консультат. референдум) з питання про держ. незалежність. За його результатами 11.II 1991 прийнято конст. закон «Про Литовську державу». До конституції 1978 були внесені зміни, і вона отримала назву «Тимчасовий Основний Закон Литовської Республіки». В серпні 1991 незалеж

Карта Литви - leksika.com.ua

ність Л. була визнана на міжнар. рівні. За результатами референдуму, проведеного 25.Х 1992, було введено нову конституцію. її складовими стали конст. закон «Про Литовську державу» і конст. акт «Про неприєднання Литовської Республіки до пострадянських Східних союзів» від 8.VІ 1992.

Згідно з конституцією Л. є «незалежною демократичною республікою» (ст. 1). Прийнята змішана респ. форма держ. правління. Органом законод. влади є однопалат. парламент — Сейм у складі 141 депутата, які обираються строком на 4 роки шляхом заг., прямих і рівних виборів. Конституцією передбачені можливості саморозпуску і розпуску Сейму та проведення дострокових виборів.

Главою д-ви є президент. Ним може бути обраний гр-нин Л. за походженням, який не менше З останніх років живе у країні і якщо йому на день виборів виповнилося не менше 40 років. Президент обирається шляхом заг. і прямих виборів строком на 5 років. Одна й та сама особа може обиратися президентом не більше двох разів підряд. Главу д-ви можуть достроково усунути з поста лише в разі грубого порушення ним конституції або присяги, а також виявлення факту вчинення злочину. Питання про усунення президента вирішується Сеймом у порядку імпічменту.

Відповідно до ст. 84 конституції президент: вирішує базові питання зовн. політики і разом з урядом втілює її у життя; підписує міжнар. договори і подає їх до парламенту на ратифікацію; за згодою парламенту при-, значає прем'єр-міністра, доручає йому сформувати уряд і затверджує його склад; за рекомендацією прем'єр-міністра призначає та усуває з посад міністрів; подає парламенту кандидатури на посади членів Верх, суду, його голови; пропонує кандидатури 3 членів Конст. суду; за згодою парламенту призначає та усуває з посад головнокомандувача ЗС і голову служби безпеки; проголошує введення надзв. стану тощо. Частина актів президента потребують контрасигнування. Виконавчу владу здійснює уряд. Прем'єр-міністром і міністрами можуть бути лише члени Сейму. Прем'єр-міністр не пізніше ніж через 15 днів з моменту

Державний герб Литви - leksika.com.ua

його призначення пропонує Сейму утворений ним і затверджений президентом уряд та подає на розгляд його програму. Повноваження на здійснення своєї діяльності уряд отримує у разі схвалення його програми більшістю голосів депутатів, які беруть участь у засіданні парламенту. Уряд несе колективну відповідальність перед Сеймом за свою діяльність. Міністри несуть відповідальність перед Сеймом, президентом та безпосередньо підзвітні прем'єр-міністру. Суд. система представлена Верховним судом, Апеляційним судом, окружними судами та апілінковими судами (судами першої інстанції). Судді ВС, у т. ч. його голова, призначаються і звільняються Сеймом. Судді Апеляц. суду та його голова призначаються президентом після схвалення Сеймом. Призначення суддів ін. судів здійснюється президентом. Діє Конституційний суд у складі 9 суддів, призначуваних лише на один строк (9 років) повноважень. Склад КС кожні 3 роки оновлюється на третину. Суддів КС призначає Сейм з-поміж кандидатів, запропонованих президентом, головою Сейму та головою ВС. Голова КС з числа суддів цього суду призначається парламентом за поданням президента. За формою держ. устрою Л. —унітарна д-ва. Територія Л. поділена на округи. Населення округу обирає раду самоврядування строком на 2 роки. Рада формує виконком і обирає мера. Аналогічною є організація самоврядування в містах, а також у містечках, с-щах і селах. В останніх викон. органом самоврядування є обраний відповідною радою мер.

Л. - член ООН з 1991, Ради Європи, ОБСЄ та ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з Л. встановлено 12.XIІ 1991.

В. М. Шаповал.