Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРИСТЕР
   

КРИСТЕР

Арнольд Едмундович |30.Х(11.ХІ) 1886. Київ — 24.Х 1937, там же] — укр. правознавець, професор з 1920. Закін. 1912 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Протягом 1913—16 — професорський стипендіат кафедри рос. цив. права і судочинства цього ун-ту. Член Київ. юрид. т-ва. В 1913—14 слухав лекції у Берн. (Швейцарія) та Тюбінген. (Німеччина) ун-тах, працював під кер. відомого швейц. правника Є. Губера. Від червня 1917 — приват-доцент Київ, ун-ту. В 1918—19 викладав також у Київ. юрид. ін-ті, Київ, комерц. ін-ті та на Вищих жін. курсах. У 2-й пол. 1919 жив на Кавказі і Дону (за власним свідченням, не зміг повернутися з відпустки через обставини воєн. часу).

З весни 1920 — професор кафедри енциклопедії та історії філософії права Донського ун-ту (м. Ростов-на-Дону).

1921 К. повернувся до Києва, працював заст. керівника, а з 1922 — керівником Комісії для виучування звичаєвого права України ВУАН. У 1926 очолив секцію приват, права цієї Комісії, а з жовтня 1927 — і створену за його ініціативою Комісію для виучування рад. права. Був також заст. голови Правничого т-ва при ВУАН (1922— 29), керівником Семінару по виучуванню цив. та звичаєвого права (засн. у травні 1921 для молодих науковців ВУАН), головою, а згодом секретарем заснованої 1928 Статутної («Статутарної») комісії ВУАН, д. чл. Всеукр. наук, асоціації сходознавства (з 1928). Водночас працював у Київ, ін-ті нар. г-ва: професор (1921— 30), завідувач правничого семінару (1923—24), декан правничого ф-ту (1925—28), проректор по навч. частині (1925—27). Викладав курси цив. права, цив. процесу і міжнар. приват, права. До сфери наук, інтересів ученого входили проблеми речового права, а у порев. час — теор. питання звичаєвого права, правові відносини у сел. дворі, проблеми заставного права, заг. питання госп. (торгово-промислового) права. Осн. праці: «Головне майно і приналежності. Вчення про речі з погляду догми та історії цивільного права» (1912), «Завдання вивчення історії римського права. Вступна лекція» (1917), «Спадкування за звичаєм у Кролевецькому повіті на Чернігівщині» (1925), «Три ступені правоутворення» (1925), «Приналежності та складові частини речей в історії російського та українського права» (1926), «Духівниці XVI— XVII в.» (1927), «До питання про вивчення народного права України» (1928). Крім того, опублікував у наук, виданні ВУАН «Записки Соціально-економічного відділу» біогр. нариси, присвячені творчості професора Є. Губера, академіків О. М. Гуляєва і В. М. Гордона, ряд бібліогр. оглядів нової цивіліст, л-ри в академ. журналі «Україна» (1927—29), низку статей у виданнях «Наукові записки Київського інституту народного господарства. Техніка, економіка і право», «Право и жизнь» та ін. За редакцією К. вийшли друком «Програми до збирання матеріалів звичаєвого права» (1925), два перші випуски академ. видання «Праці Комісії для виучування звичаєвого права України» (1925, 1928), зб. «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права» (1929). Доробком ученого є також понад 30 юрид. наук, доповідей на різних академ. засіданнях.

У липні 1933 К. було звільнено з ВУАН «за саботаж у науковій роботі». Від 1934 працював юрисконсультом «Укрцивільбуду» Наркомату комунального господарства УСРР, а з 1936 — ст. консультантом Державного арбітражу при

РНК УСРР. Водночас з 1934 — наук, співробітник сектора мед. зак-ва Ін-ту охорони здоров'я. Заарештований 10.ІІ 1937 (за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини) і 23.Х 1937 засуджений виїзною сесією Військової колегії ВС СРСР до вищої міри покарання. Розстріляний наст. дня. Реабілітований 10.ІІ 1959.

Літ.: Усенко І. Б. Юрид. академ. наука у 1918-1941 рр. В кн.: Академ. юрид. думка. К., 1998.

І. Б. Усенко.