Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow моле-монок arrow МОНГОЛЬСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
   

МОНГОЛЬСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

МНР — держава в Центральній Азії. Межує з СРСР і Китаєм.

В адм. відношенні поділяється на 18 аймаків; міста Улан-Батор і Дархан виділені в окремі адм. одиниці. Карти див. на окремому аркуші, с. 96—97.

Державний лад. МНР — соціалістична д-ва. Діючу конституцію прийнято 1960. Найвищим органом держ. влади і єдиним законодавчим органом є однопалатний Великий народний хурал (ВНХ), що обирається населенням строком на 4 роки. В період між сесіями ВНХ його повноваження здійснює обирана ним Президія — постійно діючий орган ВНХ. Найвищий виконавчий і розпорядчий орган держ. управління — Рада Міністрів (уряд), яку утворює Великий нар. хурал. Місц. органами держ. влади в аймаках, містах та ін. адм.-тер. одиницях є хурали депутатів, які обираються населенням строком на 3 роки.

Природа. Зх. і пн. частини країни гористі — хребти Монгольський Алтай вис. до 4362 м (г. Мунх-Хайрхан-Ула), Гобійський Алтай, Хентей та ін., нагір'я Хангай, розділені широкими долинами й улоговинами, найбільші з них — Улоговина Великих Озер. На Пд. і Пд. Сх.— високі (до 1500 м) степові й напівпустельні рівнини, які поступово переходять у пустелю Гобі. Місцями вони перетинаються середньовисокими горами (вулканічна область Дариган-га та ін.). Рельєф сх. частини Монголії переважно рівнинний. Поклади кам. вугілля, заліз., мідних, молібденових і вольфрамових руд, фосфоритів, золота, олова, цинку, гіпсу, азбесту, плавикового шпату та інших корисних копалин. Клімат сухий, різко континентальний, з великими сезонними й добовими коливаннями температури повітря. Пересічна т-ра січня на Пн. —35° (мінімальна до —50°), на Пд. —10°; липня — від +18 до +26° (максимальна до +40°). Середньорічна кількість опадів на Пн. до 300 мм, на крайньому Пд. і Пд. Зх.— менш як 100 мм, в горах — до 500 мм. Опади випадають гол. чин. влітку. В горах Монгольського Алтаю трапляються льодовики. Річкова сітка пн. районів порівняно густа, але річки маловодні; найбільші з них — Селенга, Керулен і Онон, у пд. районах річок з постійним водотоком майже немає. Найбільші озера: Убсу-Нур, Хяргас-Нур (солоні), Хубсугул і Хара-Ус-Нур. Судноплавні пониззя рр. Орхо-ну і Селенги, а також озеро Хубсугул.

Поширені гол. чин. каштанові і бурі грунти. В пн.і пн.-сх. районах переважають злаково-різнотравні степи, на Пд. і Пд. Сх.— пустелі й напівпустелі (ковилі, солянки, саксаул). В горах — лісостепові ландшафти; на крайній Пн. трапляються ділянки хвойної тайги. Населення. Понад 90% нас. становлять монголи. Живуть також казахи, китайці та ін. Пересічна густота нас.— 1 чол. на 1 км2 (1980, оцінка). Міське населення становить 51% (1979). Найбільші міста: Улан-Батор, Дархан, Чойбалсан, Кобдо.

Історія. Людські поселення на тер. МНР відомі з часів палеоліту. Першими ранньофеод. союзами племен на тер. МНР були союз протомонг. племен хунну (З ст. до н. е.— 1 ст. н. е.) і племен сянбі (1 ст. н. е.). В 4—10 ст. тер. МНР входила до Жужанського, Тюркського, Уйгурського і Киргизького каганатів, у 10—12 ст.— до імперії кіданів — Великий Ляо. На поч. 13 ст. відбулось об'єднання численних монг. племен під владою одного з нойонів (представника феод. верхівки, що народжувалася) — Темучина, якого 1206 на великому курултаї (з'їзді) було проголошено великим ханом — Чінгісханом. Створена в інтересах великих феодалів, військ.-феод. д-ва Чінгісхана стала на шлях загарбницьких воєн. На серед. 13 ст. під її владою опинилися Пн. Китай і Тангутська д-ва, Серед. Азія і Закавказзя, тер. Ірану. Було встановлено монголо-татарське іго на Русі. Створена внаслідок завоювань Монг. феод, імперія, не маючи єдиної екон. основи, в останній чверті 14 ст. розпалася. Істотну роль у цьому відіграла Ку-ликовська битва 1380, яка поклала початок поваленню монголо-тат. iгa на Русі. В кін. 16 — на поч. 17 ст. посилилася експансія маньчжурів.

У 1636 пд. монг. нойони визнали владу правителя маньчжурів Аба-хая. В зв'язку з цим Пд. Монголія стала називатися Монголією Внутрішньою на відміну від Зовнішньої (так маньчжури назвали пн. частину Монголії — тер. сучас. МНР). В 1691 нойони Внутр. і Зовн. Монголії визнали себе підлеглими дин. Цін (утворена маньчжурами після загарбання ними Китаю). Перебування Монголії під владою пінського Китаю загальмувало розвиток продуктивних сил, призвело до занепаду економіки. Монг. народ опинився на грані вимирання. Після перетворення Китаю на напівколонію, що почалося з серед. 19 ст., для експансії капіталістичних д-в було відкрито й Монголію. В країну проникав також рос. купецький капітал, діяльність якого було легалізовано рос-кит. договорами 1860 і 1881. В кін. 19 — на поч. 20 ст. Монголія стала об'єктом міжімперіалістич-ної боротьби на Далекому Сході (Японії, Росії, США, Великобританії, Німеччини). З 2-ї пол. 19 ст. у Монголії розгорнувся антиколоніальний рух, який на поч. 20 ст. під впливом рос. революції 1905— 07 набув широкого розмаху. В пд.-зх. частині Кобдоської округи Зовн. Монголії нац.-визвольний рух очолив Аюші. Проте в масштабах усієї країни керівництво боротьбою було в руках нойонів. У 1911 було оголошено про утворення незалежної монг. д-ви на чолі з богдо-гегеном (світський та духовний правитель). У 1912 між царським урядом Росії і урядом богдо-гегена було укладено угоду, за якою царська Росія в обмін на надання займу одержувала виключні права в Монголії, які фактично перетворювали її на сферу впливу Росії. В 1915 монг. уряд змушений був погодитися на визнання Зовн. Монголії авт. територією Китаю.

Велика Жовтн. соціалістич. революція і утворення Рад. д-ви відкрили реальні перспективи революц. оновлення Монголії. Країна Рад анулювала всі нерівноправні договори та угоди царської Росії, що стосувалися Монголії. Рад. уряд звернувся (серпень 1919) до монг. народу та уряду Зовн. М. з пропозицією встановити дипломатичні відносини. Проте уряд богдо-гегена не відповів на це звернення. Він погодився на введення в країну військ кит. мілітаристів (1918), на ліквідацію автономії (листопад 1919), надав підтримку япон. ставленикові білогвардійському барону Р. Ф. Унгер-ну фон Штернбергу. За цих умов революц. сили Монголії почали підготовку антиімперіалістичної та антифеод. революції (див. Монгольська народна революція 1921). Білогвардійські банди Унгерна окупували Монголію і встановили режим військ. диктатури. У березні 1921 в Кяхті відбувся І з'їзд Монг. нар. партії (з 1925 — Монгольська народно-революційна партія, МНРП), який націлив нар. маси на боротьбу за соціальне і нац. визволення. Було створено Тимчасовий нар. уряд, а також штаб Монг. народної армії, головнокомандуючим якої став Д. Сухе-Батор. У результаті спільних дій Монгольської народної армії і частин Червоної Армії, які на прохання Тимчас. нар. уряду прийшли на допомогу, білогвардійські банди Унгерна було розгромлено. 10.VІІ 1921 ЦК МНРП ухвалив рішення про передачу центр. влади нар. урядові. В Монголії перемогла революція. Розширювалися зв'язки Монголії з Рад. Росією. 5.XI 1921 в Москві було підписано рад.-монг. угоду про взаємне дипломатичне визнання і встановлення дружніх відносин (див. Радянсько-монгольські документи). Після перемоги нар. революції ген. лінією МНРП стала боротьба за забезпечення поступового переходу країни від феодалізму до соціалізму, минаючи капіталізм. У період загальнодемократичного етапу революції (1921—40) монг. народ, спираючись на допомогу СРСР, ліквідував політ. і екон. підвалини феодалізму, здійснив демократизацію сусп. життя. Нар. два приступила до створення пром-сті. В країні розгорнулася культур. революція, було ліквідовано засилля ламаїстської церкви. Виник робітн. клас, з'явилася нар. інтелігенція. 26.ХІ 1924 в Монголії було ліквідовано монархію і проголошено Монгольську Народну Республіку. В 1934 укладено радянсько-монгольську угоду про взаємну допомогу в разі нападу на одну з сторін, яку було закріплено 1936 протоколом про взаємну допомогу.

Відповідно до цих зобов'язань СРСР допоміг МНР захистити свою незалежність від япон. агресорів, які вчинили 1939 напад у районі р. Халхін-Гвл. З поч. 40-х рр. МНР приступила до створення основ соціалізму. Під час 2-ї світової війни 1939—45 монг. народ, МНРП і уряд МНР зайняли послідовно інтернаціоналістську позицію підтримки справедливої справи народів СРСР, подавши їм як моральну, так і значну матеріальну допомогу. В 1945 МНР взяла участь у розгромі військ імперіаліст. Японії. В післявоєнний період МНР при техніко-екон. сприянні СРСР та ін. соціалістичних країн досягла значних успіхів у соціалістичному будівництві. З 1962 М.— член Ради Економічної Взаємодопомоги. В 1966 в ході переговорів на найвищому рівні було підписано Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, який замінив аналогічний договір 1946. В 1974 між СРСР і МНР підписано угоду про екон. співробітництво, 1976 — документи з питань дальшого розширення і поглиблення рад.-монг. співробітництва. Про дальший розвиток і зміцнення дружби монг. і рад. народів свідчить спільний космічний політ у березні 1981 на орбітальному н.-д. комплексі "Салют-6" — "Союз Т-4" — "Союз-39" рад. космонавтів і громадянина МНР Ж. Гур-рагчі. Зовн. політика МНР грунтується на принципах соціалістичного інтернаціоналізму. МНР послідовно бореться за зміцнення єдності і співробітництва соціалістичних країн, за дальшу розрядку міжнар. напруженості, за зміцнення миру і безпеки в Азії на основі спільних зусиль азіат. країн. З 1961 МНР — член ООН.

І. Ф. Черниквв.

Політичні партії, профспілки та інші громадські організації. Монгольська народно-революційна партія, організаційно оформилася 1921. Професійні спілки МНР, засн. 1927. Входять до ВФП. Монгольська революційна спілка молоді, створена 1921. Входить у ВФДМ.

Народне господарство. До перемоги нар. революції Монголія була відсталою агр.-феод. країною з переважанням кочового тваринництва. За роки нар. влади, внаслідок корінних соціально-екон. перетворень, всебічного братерського співробітництва з СРСР та ін. соціалістич. країнами, вона перетворилася на соціалістич. агр.-індустр. д-ву, що швидко розвивається. Суспільне виробн. характеризується високими й стабільними темпами росту: обсяг валової пром. продукції 1978 збільшився проти 1960 в 4,7 раза, с. г.— в 1,4 раза, капіталовкладень — у 6,4 раза. Головна особливість сучас. етапу екон. розвитку полягає в дальшій індустріалізації країни і підвищенні ефективності виробн. Поряд з традиційною галуззю економіки — тваринництвом швидко розвиваються пром-сть, буд-во, транспорт і зв'язок. У 1978 в структурі нац. доходу пром-сть становила 27,3%, с. г.— 19,5%, транспорт і зв'язок — 10,3%.

Динамічний розвиток економіки сприяє підвищенню матеріального добробуту трудящих. За період з 1960 по 1978 нац. доход збільшився в 2,1 раза, реальні доходи трудящих — у 3 рази, житл. фонд — у 3,5 раза. Народногосподарський комплекс країни формується з урахуванням розвитку соціа лістичної економічної інтеграції. Профіль спеціалізації МНР в системі країн — членів РЕВ визначає продукція харч. і легкої пром-сті, яка переробляє в основному тваринницьку сировину. Зміцненню матеріально-тех. бази нар. г-ва країни великою мірою сприяє Рад. Союз, з допомогою якого споруджено і будується ряд великих підприємств, у т. ч. ТЕЦ в Улан-Баторі, Дархані і Чойбалсані, вугільні шахти і кар'єри Шарин-Гол, Налайха, Адун-Чулун, авторем. з-д, деревообр. і домобуд. комбінати в Улан-Баторі, м'ясокомбінати і вовномийні ф-ки, спільний ра-дянсько-монг. гірничо-збагачувальний комбінат "Ерденет" та ін., ведуться геологорозвідувальні роботи, освоюються цілинні землі. Сільське господарст-в о має важливе значення в економіці МНР. В ньому зайнято понад 41% працездатного населення (1978). Існують дві форми с.-г. підприємств: держгоспи, в яких зосереджено 81% усіх посівних площ, і кооперативні сільгосп. об'єднання, в яких зосереджено 75% заг. поголів'я худоби. Бл. 80% валової с.-г. продукції дає тваринництво м'ясо-вовнового і м'ясо-мол. напрямів. За поголів'ям худоби і виробн. тваринницької продукції на душу населення МНР посідає одне з перших місць у світі. Провідна галузь тваринництва — вівчарство. Розводять також велику рогату худобу, коней, кіз, верблюдів. У кін. 1978 налічувалося 24 млн. голів худоби. В приміських районах створено свинарські й птахівницькі г-ва. Є ферми хутрового звірівництва. Розвивається рослинництво. Посівні площі збільшилися з 265 тис. га 1960 до 697 тис. га 1979. За період 1976— 79 освоєно 260 тис. га цілинних земель. У 1979 с. г. МНР поставлено 22,8 тис. тракторів (у 15-сильному обчисленні) і 2,4 тис. комбайнів. Вирощують (збір, тис. т, 1978): зернові — понад 320, картоплю — 49,9, овочі — 25,2, кормові культури — 135,5.

Промисловість. У МНР створено багатогалузеву пром-сть, яка значною мірою є базою для тех. реконструкції нар. г-ва, основою підвищення продуктивності праці, зростання матеріального добробуту трудящих. Важливою особливістю соціалістич. індустріалізації країни є те, що вона спочатку базувалася на розвиткові галузей харч.та легкої пром-сті. В 40—60-х рр. поряд з цими галузями почала розвиватися важка пром-сть. Переважають підприємства малої і серед. потужності. Бл. 50% обсягу пром. виробн. припадає на легку (гол. чин. шкіряне, взуттєве, шубне, килимове, швейне виробн.) і харч. пром-сть. Осн. центри — Улан-Батор, Улегей, Чойбалсан, Сухе-Батор, Дархан. З галузей

важкої пром-сті найрозвинутіші електроенергетична, паливна, гірничодобувна. Гірничодобувна пром-сть представлена підприємствами по добуванню і збагаченню руд кольорових (у т. ч. вольфраму й флюориту) і благородних металів, серед них — найбільший в Азії мідно-молібденовий гірничо-збагачувальний комбінат "Ерденет" (потужність 16 млн. т руди на рік), перша черга якого достроково стала до ладу 1978, друга — 1980. Осн. значення для паливно-енерг. бази МНР має вугілля, більша частина якого добувається на вуг. розрізі Шарин-Гол поблизу Дархана та шахті Налайха поблизу Улан-Батора. Електроенергія виробляється на ТЕЦ (1,2 млрд. кВт • год, 1978), найбільші з яких Улан-Баторська, Дарханська й Чойбалсанська. Значного розвитку набули виробн. буд. матеріалів (збірного залізобетону, цементу, цегли, вапна, туфу та ін.) й лісова пром-сть (щорічно заготовляють 600—800 тис. м3 деревини, гол. чин. у пн. районах країни). Деревообр. комбінати працюють у Сухе-Баторі, Тосон-ценгелі, Улан-Баторі. Металообр. пром-сть представлена авторемонтним, механічним, по ремонту буд. машин і механізмів з-дами в Улан-Баторі, авторем. майстернями в Кобдо, Чойбалсані та ін. Підприємства біохім., скляної, фарфорової, поліграф. пром-сті. Транспорт. Осн.вид транспорту — залізничний, питома вага його в заг. вантажообороті МНР — 67,7% (1978). Довжина (км, 1978): залізниць — понад 1400, автошляхів — 75 тис, у т. ч. з твердим покриттям — бл. 47 тис, внутр. водних шляхів — 397. В Улан-Баторі — міжнар. аеропорт. Зовнішні економічні зв'язки здійснюються гол. чин. з соціалістич. країнами (понад 90% зовнішньоторг. обороту МНР, у т. ч. бл. 80% — з СРСР). Осн. статті експорту — продукція тваринництва, а також гірничорудної, легкої, буд. матеріалів і харч. пром-сті; імпорту — машини і устаткування, паливо, мінеральна сировина, товари широкого вжитку. Грош. одиниця — тугрик. За курсом Держбанку СРСР 100 тугриків =22,5 крб. (травень 1981).

А. С. Філіпенко.

Охорона здоров'я. В 1978 було 16,4 тис. лікарняних ліжок (103 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 3,3 тис. лікарів усіх спеціальностей (20,9 лікаря на 10 тис. ж.). Лікарів готує Монг. держ. мед. ін-т. В МНР — держ. система охорони здоров'я, усе населення забезпечується безплатною мед. допомогою. Відомі сучас. здравниці "Худжірт", "Жанчівлін", "Гурван-нур", "Отгон Тенгер".

Народна освіта, наукові та культурно-освітні заклади. МНР — країна суцільної письменності з високим рівнем освіти. Завершується заг. 8-річна освіта (від 8 до 16 років). Згідно з директивами XVII з'їзду МНРП (1976) розпочато перехід до заг. повної серед. 10-річної освіти. Всі види навчання безплатні. В 1978/79 навч. р. у М. було 570 загальноосв. початкових і серед. шкіл (350 тис. учнів). 61 серед. спец. навч. заклад і технікум (36,6 тис. учнів), у вищих навч. закладах — 19,8 тис. студентів. Вузи: Монг. ун-т ім. Чойбал-сана (засн. з допомогою СРСР 1942), при якому працює політех. ін-т, засн. 1969 з допомогою ЮНЕСКО, пед. (засн. 1951), с.-г. (засн. 1958), мед. (засн. 1961) ін-ти, всі — в Улан-Баторі, там же міститься Вища парт. школа при ЦК МНРП і Вища військ. школа ім. Сухе-Батора. В Улан-Баторі працює Монгольська академія наук з мережею н.-д. ін-тів. У 1978 в М. налічувалася 41 н.-д. установа. В країні — 612 б-к і 387 клубів і будинків культури. Найбільші б-ки: Держ. публічна б-ка, б-ка АН МНР і університетська, усі — в Улан-Баторі. Музеї: Держ. центр. музей МНР, Музей історії релігії, Центр. музей Революції, Музей В. І. Леніна, Музей Сухе-Батора і Чойбалсана, Музей історії і реконструкції Улан-Батора, образотворчих мистецтв, Будинок-музей монг. поета Д. Нацагдоржа, всі — в Улан-Баторі. В усіх центрах аймаків є краєзнавчі музеї, в Алтан-Була-ку — Музей Революції.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1979 в МНР виходило понад 70 газет і журналів заг. тиражем понад 1200 тис. примірників. Осн. газети: "Унен" ("Правда", з 1920) — щоденна, орган ЦК МНРП і Ради Міністрів МНР; "Худулмур" ("Праця", з 1930), виходить тричі на тиждень; "Залучудин унен" ("Молодіжна правда", з 1924), виходить тричі на тиждень. Осн. журнали: "Намин амьдрал" ("Партійне життя", з 1923) — орган ЦК МНРП, "Монголин емегтейчуд" ("Монгольські жінки", з 1925), "Монгол улс" ("Монголія", з 1956, виходить монг., рос. і англ. мовами). Монг. телеграфне агентство —МОНЦАМЕ, засн. 1957. Радіомовлення — з 1934 (ведеться монг., рос, кит., англ., франц. і казах, мовами), телебачення — з 1967. Радіомовленням та телебаченням керує Держ. к-т Ради Міністрів МНР по інформації, радіомовленню і телебаченню. Література. Зародження монг. л-ри припадає на і-у пол. 13 ст. Найзначніша стародавня істор. й літ. пам'ятка "Потаємна оповість монголів" (1240) містить значну кількість фольклорних матеріалів. У середньовічних монг. літописах ("Алтан товчо" Лувсанданзана, 17 ст., та ін.) збереглося немало зразків літ. творчості. На поч. 18 ст. записано й видано епічну оповість про Гесер-хана. В л-рі 19 — поч. 20 ст, поряд з панівною феод.-ламаїстською ідеологією почали з'являтися демократичні тенденції. Світська тематика переважала у віршах X. Сандага, Б. Гелегбал-сана, в прозі В. Інжінаша та ін. У поезіях Гулрансаа, Хішігбата лунав заклик до боротьби за свободу.

Після перемоги нар. революції 1921 виникла нова л-ра. В лавах партизанських загонів народжувалася революц. поезія (пісні "Шіве Кяхта","Червоний прапор","Інтернаціонал"). Одним з основоположників нової л-ри був Д. Нацагдорж.

У своїх поезіях він прославляв батьківщину, волелюбних аратів, які піднялися проти феод.-ламаїстської сваволі й стали на шлях будівництва нового життя. Зароджувалася сучасна реалістична проза. З'явилися повісті "Знехтувана дівчина" (1929) Ц. Дамдінсурена, оповідання Д. Нацагдоржа. З істо-рико-революц. п'єсами виступив С. Буяннемех. Широку популярність здобула драма Д. Нацагдоржа "Біля трьох пагорбів" (1934).

Особливого розквіту л-ра досягла після 2-ї світової війни. Вона збагатилася новими жанрами. Значні поетичні твори написали Д. Сенгее, Ц. Гайтав, Ч. Чімід, Ч. Лхамсурен, Б. Явуухулан, М. Цедендорж, Д. Тарва, Д. Пуревдорж та ін., новели й повісті — Д. Сенгее, Ц. Уламбаяр, С. Удвал, С. Ердене, Д. Мягмар та ін. Створено й розвивається жанр роману. Цьому сприяв вихід твору Ч. Лодойдамби "На Алтаї" (1949), істор. трилогії Б. Рінчена "Світанок у степу" (1951—55), історико-революц. романів Д. Намдага, Ч. Лодойдамби, Л. Тудева, С. Дашдендева, романів про сьогоднішній день країни Ч. Чіміда, Н. Банзрагча, Ц. Цеденжава, Л. Тудева, Д. Гарми та ін. Чільне місце в драматургії посідають п'єси Е. Оюун, Б. Бааста, Л. Вангана, Д. Намдага та ін., в яких автори порушують актуальні проблеми будівництва соціалістич. суспільства, нових соціальних відносин.

У МНР перекладається багато творів л-ри народів СРСР, зокрема українського. Ще в 30-х рр. 20 ст. там почали перекладати твори Т. Шевченка (X. Перлеє). З перекладами творів укр. поета виступали Ж. Намсрай, О. Жігмідготов, Б. Цедендамба, Д. Сенгее, Д. Гом-божав, М. Цедендорж та ін. Вийшли окремі твори І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Гончара, І. Драча та ін. В 1971 в перекладі укр. мовою видано зб. "Поезія Народної Монголії", куди ввійшли вірші ЗО поетів, зокрема Д. Нацагдоржа, Б. Ахтаана, Д. Тарви, Д. Цевегміда, Ч. Чіміда та ін.

І. О. Дяченко.

Архітектура. На тер. М. від періоду уйгурського каганату (8—9 ст.) збереглися руїни столиці Орду-Балик (згодом — Хара-Бал-гас) з чітким плануванням, оборонними спорудами, будинками, храмами; від періоду кіданів (10—12 ст.) — залишки давнього міста Барс-Хот І з буддійським храмом і пагодами; від часів утворення монг. Феод. д-ви (поч. 13 ст.) — залишки палацу хана Уге-дея в Каракорумі. В 16 — на поч. 20 ст. осн. типом житла була повстяна юрта на дерев'яному каркасі. З кін. 16 ст. ведеться буд-во монастирів і храмів, в основу яких лягла композиція юрти,— круглих, пізніше прямокутних, а з серед. 17 ст.— квадратних у плані. Поширилися цегляні будівлі кит. типу і кам'яні тібет. типу (в монастир. ансамблях Улан-Батора, в Ерденідзу і Амур-Баясхулантухіте). Збереглися храми мішаного типу — монголо-кит., тібетсько-кит., тібетсько-монгольського (монастирі Да-Хуре і Гандан в Улан-

Баторі). З утворенням МНР (1924) з допомогою СРСР розгорнулися цивільне і пром. буд-во, реконструкція старих (УЛан-Батор) і створення нових (Дархан, Налайха, Сайн-Шанд) міст з регулярним плануванням, споруджуються великі житл. й громад. будівлі з урахуванням місц. кліматичних умов (Будинок уряду, 50—60-і рр., арх. Чімід, М. Щепетильников, В. Павлов; Музей В. І. Леніна в Улан-Баторі, 1975, арх. Г. Лувсандорж; Музей Революції в Алтан-Булаці, 1974, за участю рад. архітекторів). В 70-х рр. реконструйовано багато архіт. пам'яток (монг. комплекс Амар-Балхулантутих, фортеця Херлен-Барс, палац Цецен-хана).

Образотворче мистецтво. Найдавніші пам'ятки мист., знайдені на тер. М., належать до доби бронзи (зображення тварин на скелях, мідні й бронзові ножі). З початку залізного віку на виробах з бронзи відтворювали скіфські мотиви "звіриного стилю". З кін. 1 ст. до н. е.— поч. 1 ст. н. е. в похованнях гуннської знаті знаходили тканини, килими з повсті тощо. В часи Тюркського каганату (6—8 ст.) виготовляли кінську збрую, зброю, які оздоблювали рослинним орнаментом. У той час була поширена меморіальна скульптура (фігури з каменю, стели). З часів Уйгурського каганату (745—840) дійшли рельєфи на кам. стелах, керамічні вироби. Під час розкопок м. Барс-Хот І (10—12 ст.) знайдено глиняні статуї, створені під впливом буддизму. В 16—20 ст. розвивалися живопис (настінні розписи й живопис на полотні з буддійськими сюжетами), храмова скульптура (скульптор Дзанабазар, 2-а пол. 17 ст.). Наприкінці 19 ст. розвинувся світський живопис. Після утворення МНР (1924) реформаторами нац. живопису виступили Шарав і Манібадар. Серед сучас. митців: живописці Ядамсурен, Сен-гецохіо, Дамдінсурен, Чойдог, Ґава, Д. Амгалан, О. Мягмар та ін.; скульптори Чоймбол, Жамба. В декор.-ужитковому мист. поширені карбування, різьблення, вишивка, фарфор тощо.

Музика. Монг. нар. музика (виділяються 3 різновиди — пісні, епічні сказання, інструм. музика) грунтується на пентатоніці. Носії муз. культури — дуучі (співаки-солісти), улігерчі (нар. співці), хурчі, хогжимчі (виконавці на нар. інструментах). Муз. інструменти: струнні смичкові — моринхур, хучир; струнні ударні — йоочин (рід цимбал), духові — лімба (рід флейти) та ін. Профес. муз. мист. зародилось і розвивається в роки нар. влади (пісні нар. композиторів У. Лубсанхурчі, М. Дугаржави та ін.). В 40—50-х рр. монг. виконавські і композиторські кадри готувалися в СРСР та ін. соціалістич. країнах. Серед сучас. монг. композиторів — С. Гончік-сумла, Б. Дамдінсурен, Д. Лувсан-шарав, Е. Чойдог, Л. Мурдорж; виконавців: співаки — нар. арт. МНР Д. Пуревдорж, засл. арт. МНР Г. Хайдав; солісти балету — засл. арт. МНР Т. Туул, О. Ган-батор, балетмейстер засл. діяч мист. МНР Б. Жам'яндагва; диригенти — нар. арт. МНР Ж. Чулун, засл. арт. МНР Ц. Намсрайжав. В Улан-Баторі діють Держ. театр опери та балету (1942—63 — муз.-драм. театр), Держ. філармонія (1972), оркестри нар. інструментів, ансамбль пісні і танцю Монг. нар. армії, нар. ансамбль пісні і танцю МНР (1950, не раз виступав в СРСР), Держ. симф. оркестр (1957), муз.-хореографічне уч-ще. Спілка композиторів МНР — з 1964.

Театр. Джерела театр. мист. М.— в глибокій давнині у формах нар. видовищ, у яких є елементи театралізації,— танець бієлег, побутові обряди, що супроводили весілля, народження дитини, свята врожаю тощо. Пізніше театралізовані елементи цих обрядів увійшли в містеріальний театр — цам, що виник у 17 ст. в зв'язку з поширенням у Центр. Азії буддизму, та в світський придворний театр. У 30-х рр. 19 ст. в Тушетуханівському аймаку поставлено першу публічну виставу "Місячна зозуля". Після перемоги нар. революції (1924) в МНР розвивається худож. самодіяльність. У 20-х рр. в Улан-Баторі було створено муз.-драм. гуртки, з яких пізніше виникли профес. театри. В 1930 в Улан-Баторі відкрилася театр. студія, в 1931 на її базі було створено Центр. держ. монг. театр. У 1942 його реорганізовано в Держ. муз.-драм. театр, який 1963 розділився на Держ. театр опери та балету й Держ. театр драми ім. Д. Нацаг-доржа. В репертуарі драм. театру — п'єси монг. драматургів (Д. Нацагдоржа, С. Буяниемеха, III. Аюуша, Д. Намдага, Ч. Ойдова та ін.), твори рад. драматургів (зокрема, укр.— О. Корнійчука, В. Минка), рос. та європ. класики. В Улан-Баторі працюють також Центр. дитячий театр (з 1950), Театр ляльок (з 1948), муз.-драм. театри є в аймачних центрах Улегеї, Кобдо, Улангомі, Чойбалсані. Кіно. Вироби, фільмів у М. почалося 1935, коли з допомогою рад. спеціалістів в Улан-Баторі було створено студію "Монголкіно". В 1938 вийшов перший худож. фільм "Шлях Норжми" (реж. Т. Нацаг-дорж, Л. Шеффер). На поч. 40-х рр. було створено спільні рад.-монг. картини: "Його звуть Сухе-Батор" (1942, реж. О. Зархі, Й. Хейфіц), "Степові витязі" (1945, реж. Ю. Тарич). В 1947 починається випуск кіноперіодики. Найбільших успіхів кіно МНР досягає у висвітленні історико-революц. теми ("Посланець народу", 1959; "Повінь", 1966; "Суворий ранок", 1969, всі — реж. Д. Жігжід), а також у зображенні подій на Халхін-Голі ("Син солдата", 1966, реж. Ц. Церендорж; "Оповідання про війну", 1970, реж. Ж. Бунтар і Н. Нямдаваа; "Слухайте на тому боці", 1971, реж. Б. Єрмолаєв і Б. Сумхуу, спільне рад.-монг. виробн.). Серед ін. фільмів: "Зустріч" (1974, реж. Н. Нямдаваа), "Супутниця життя" (1975, реж. Б. Сумхуу), "За перевалом перевал" (1977, реж. Ж. Бунтар), "За людину" (1978, реж. Д. Жігжід), "Небо прояснюється" (1979, реж. Р. Доржпалам). Іл. див. на окремому аркуші, с. 432—433.

М. М. Черненко.

Літ.: Ленін В. І. Розмова з делегацією Монгольської Народної Республіки. 5 листопада 1921 р. Повне зібрання творів, т. 44; XVII съезд Монгольской народно-революционной партии. М., 1977; Цеденбал Ю. Избранные статьи и речи. 1962—1973 гг. М., 1974; История Монгольской Народной Республики. М., 1967; Великий Октябрь и Монголия. М,, 1977; Вира Ш. Монгольская историография (XIII—XVII вв.). М., 1978; Матвеева Г. С. Создание материально-технической базы социализма в МНР. М., 1978; Гербова А. А., Шурубович А. В. Развитие промышленности МНР на современном этапе. М., 1978; Рощин С. К. Развитие социалистических производственных отношений в Монгольской Народной Республике. М., 1979; Баврнн Е. П. Монгольская Народная Республика: уверенная поступь. М., 1980; Монгольская Народная Республика. Справочник. М.р 1976; Балдаев Р. Л. Народное образование в Монгольской Народной Республике. М., 1971; Герасимович Л. К. Литература Монгольской Народной Республики 1921 —1964 годов. Л., 1965; Михайлов Г. И., Яц-ковская К. Н. Монгольская литература. М., 1969; Книга братства. М.— Улан-Батор, 1971; Майдар Д. Архитектура и градостроительство Монголии. М., 1971; Ломакина И. И. Изобразительное искусство социалистической Монголии. Улан-Батор, 1970; Смирнов Б. Ф. Музыка Народной Монголии. М., 1975; Черненко М. М. Кино Монголии. М., 1976.

Монгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.ua

Монгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.uaМонгольська народна республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази