Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
   

СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ

Українські січові стрільці (УСС), усуси — укр. національні військ, формування 1913—21. Утворені в Галичині, яка тоді перебувала у складі Австро-Угорської імперії. Родовід же С. с. ведуть від 1894 — з галиц. воєнізованих молодіж. товариств «Сокіл», «Січ» і «Пласт». 1908 було утв. Крайовий січовий комітет, а 1912 — Укр. січовий союз на чолі з К. Трильовським. При ньому в березні 1913 виникла перша напіввійськова організація — Українські січові стрільці (УСС). З початком Першої світової війни 1914—18 утв. Бойову організацію С. с. під проводом К. Трильовського. Було сформовано легіон УСС, реорганізований у вересні 1915 в 1-й полк С. с. У складі австр. збройних сил він брав участь у боях з рос. військами.

Після проголошення на поч. листопада 1918 Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) частина С. с. під проводом Д. Вітовського стала гол. силовим елементом держ. механізму новопосталої д-ви і ядром військ, групи «Схід» (обороняла Львів від наступу польс. військ), а згодом — Укр. галицької армії (УГА). У серед, липня 1919 після польс. окупації краю січовики відступили в Сх. Україну, щоб об'єднатися з армією УНР. У вересні—жовтні 1919 вони спочатку перейшли на бік денікінців як УГА; у січні—лютому 1920 — на бік більшовиків як Червона укр. галиц. армія (ЧУГА); у квітні 1920 — на бік білополяків (дві бригади). Друга частина С. с. еволюціонувала як складова держ. механізму УНР, Укр. Д-ви та Директорії УНР під назвами: Галицько-Буковинський курінь С. с, 1-й курінь С. с, Полк С. с, Окремий загін С. с, Дивізія С. с, Осадний корпус С. с, Корпус С. с, Група С. с. на Наддніпрянщині. У серпні 1918 один з лідерів С. с. Є. Конова-лець домігся від гетьмана П. Скоропадського дозволу на формування Окр. загону С. с. з дислокацією у м. Біла Церква. Це з'єднання використала Директорія для повалення гетьм. режиму.

Формування С. с. припинили існування у березні—квітні 1921 згідно з умовами Ризького мирного договору 1921.

Літ.: Коновалець Є. Причинки до укр. революції. Прага, 1928; Безручко М. Січ. стрільці в б-бі за державність. Каліш, 1932; Золоті ворота. Історія січ. стрільців 1917— 1919. Л., 1937; Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974; Історія укр. війська, т. 2. К., 1992.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази