Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА
   

ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА

— комплекс соціальних, екон., сан.-гіг., правових та інших здійснюваних д-вою заходів, спрямованих на забезпечення належ, життєвих умов для матерів і дітей. Грунтується на Конституції України (ст. 51, 52). Зокрема, відповідно до ст. 52 Конституції діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьків, піклування, покладаються на д-ву. Д-ва заохочує і підтримує благод. діяльність щодо дітей.

Керуючись Загальною декларацією прав людини 1948, ВР України 5.Ш 1999 ухвалила Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім 7 та жінок 1999. Відповідно до цієї Декларації д-ва захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері і дитини в сусп-ві; забезпечує жінці можливість поєднувати профес. та сімейні обов'язки; забезпечує і розвиває соціальні гарантії, включаючи надання оплачуваних відпусток та ін. пільг вагітним жінкам і матерям. Гол. напрямами держ. політики України щодо сім'ї та жінок є: включення жінок в усі процеси розвитку сучас. сусп-ва; залучення їх до розробки і прийняття соціальних, екон., політ, і прав, рішень на всіх рівнях держ. влади та місц. самоврядування; кардинальне підвищення результативності здійснюваних заходів щодо О. м. і д.; забезпечення здорового генофонду України; створення сприятливих умов для повноцінного розвитку та виховання дітей у сім'ї.

В Основних напрямах соціальної політики на період до 2004, схвалених 24.У 2000 указом Президента України, пріоритетами соціальної політики визначено створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я. Для подолання негат. тенденції зменшення чисельності населення та його природ, приросту передбачається здійснити комплекс заходів: стимулювання народжуваності дітей; посилення соціального захисту материнства і дитинства; створення сприятливих умов для поєднання жінками профес. зайнятості з материнством; поліпшення умов праці жінок шляхом вивільнення їх від в-ва з важкими і шкідливими умовами праці, надання можливості для роботи за гнучким графіком; запровадження системи загальнообов'язкового держ. соціального мед. страхування. Пріоритет, напрямами держ. політики щодо сім'ї, жінок, дітей і молоді є: розробка і впровадження сучас. мед. технологій збереження та охорони здоров'я жінок, забезпечення народження здорових дітей; створення гнучкого механізму роботи з дітьми, що охоплює розробку комплексу відповід. нормат. актів, проведення наук, досліджень, розробку і реалізацію програм організації соціальної роботи та соціального захисту дітей на базі діючої мережі спеціаліз. закладів соціального спрямування; збереження оздоровчих закладів відповідно до потреб населення; проведення на їх базі вихов., культур., оздоровчої роботи з дітьми та молоддю; надання держ. підтримки жін., молодіж. і дит. громадським організаціям та благод. фондам, які проводять соціальну роботу. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2001) передбачено такі види держ. допомоги сім'ям з дітьми: 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 2) однораз. допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; 4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; 5) допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми. За вказаним Законом місц. органи викон. влади, органи місц. самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання гр-н за рахунок власних коштів можуть запроваджувати дод. види допомоги та встановлювати доплати до держ. допомоги сім'ям з дітьми. О. м. і д. присвячені спец, розділи в КЗпП України і Законі України «Про охорону праці» (1992, з наст, змінами і доп.). Передбачено встановлення неповного роб. часу для жінок, які мають дітей. До заходів, що забезпечують поліпшення умов праці, побуту й відпочинку працюючих жінок, належать: відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною; можливість приєднання до відпустки за вагітністю і пологами щоріч. відпустки незалежно від тривалості роботи на даному підприємстві, в установі, організації; перерви для годування дитини; обмежене використання праці жінок на роботах у ніч. час; заборона залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, до нічних, надуроч. робіт, робіт у вихідні дні і направлення у відрядження; обмежене залучення жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, до надуроч. робіт та направлення їх у відрядження; переведення на більш легку роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років; гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей певного віку чи дитину-інваліда. З метою запобігання дит. бездоглядності, соціального захисту дітей і підлітків, які залишилися без батьків, піклування указом Президента України «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» від 28.1 2000 запропоновано РМ АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держ. адміністраціям розробити відповідні програми, в яких передбачити: відкриття у достатній кількості притулків для неповнолітніх, вжиття невідклад. заходів щодо укомплектування кваліфікованими кадрами служб у справах неповнолітніх; забезпечення ефективності соціальних закладів для неповнолітніх (притулків, центрів мед.-соціальної реабілітації, шкіл соціальної реабілітації та профес. уч-щ соціальної реабілітації), поліпшення їх матеріально-тех. бази, забезпечення дітей харчуванням, одягом, взуттям, засобами особистої гігієни; всебічне сприяння розвитку мережі дитячих будинків сімейного типу, підтримці сімей, які взяли на виховання дітей-сиріт і дітей, що залишилися без батьків, опіки чи піклування; взяття під особливий контроль профілактичні, соціально-реабілітац., прав, та консультац. роботи з сім'ями, передусім з числа функціонально неспроможних (де батьки є хворими на алкоголізм або наркоманію, недієздатними, з асоціальною поведінкою, неповні сім'ї тощо); надання всебічної підтримки діяльності громад, орг-цій, програми яких спрямовані на вирішення проблем дит. бездоглядності й соціального сирітства. На забезпечення повноцін. життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав спрямований Закон України «Про охорону дитинства» (2001). За цим Законом д-ва гарантує дитині права: на охорону здоров'я; на ім'я та громадянство; на достатній життєвий рівень; на вільне висловлення думки та отримання інформації; на захист від усіх форм насильства (ст. 6); на проживання у сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків; на спілкування з батьками, які проживають окремо чи в різних д-вах; на майно та житло; на освіту. Закон передбачає також залучення дитини до нац. та світової культури (ст. 20).

Порядок застосування праці дітей визначається зак-вом України про працю. Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років (ст. 21 Закону «Про охорону дитинства»). Діти, які досягай 16 річного віку, мають право на заняття підприєм. діяльністю (ст. 22).

Діти мають право об'єднуватися у дит. та молодіжні громад, орг-ції за умови, що їх діяльність не суперечить Конституції та ін. законам України, не порушує громад, порядок і безпеку д-ви, права і свободи ін. осіб, не шкодить моралі та здоров'ю дітей та ін. гр-н (ст. 23). Д-ва гарантує соціальний захист: дітей, які перебувають у несприятливих умовах та екстрем. ситуаціях; дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьків, піклування; дітей-інвалідів і дітей з вадами розумового або фіз. розвитку; дітей, уражених ВІЛ-інфекцією та хворих на ін. невиліковні і тяжкі хвороби; дітей-біженців, дітей, які постраждали від стих, лиха, техноген. аварій, катастроф (ст. 24, 25, 26, 28, 29, ЗО Закону «Про охорону дитинства»). Забороняються: участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах; утворення дит. воєнізованих організацій та формувань; пропаганда серед дітей війни і насильства. Закон передбачає відповідальність за порушення зак-ва про охорону дитинства. Зокрема, у ст. 35 зазначено, що особи, винні в порушенні вимог зак-ва про охорону дитинства, несуть цив.-правову, адм. або крим. відповідальність відповідно до законів України.

Л. О. Кузнецова.

 

Схожі за змістом слова та фрази